Будівлі Хорошева, що потребують ремонту

Добре, коли будують щось нове, проте коли підтримують у належному стані старі споруди – це теж прекрасно. Жаль, коли закривають якусь установу, і приміщення її одразу лишається нікому не потрібною пусткою. Старші жителі громади добре пам’ятають історію із недобудованим садочком, що поблизу Хорошівського ліцею №2. Через недофінансування не вистачило коштів на вікна і дах. А коли вже недобудова почала руйнуватися, то вирішили, що дешевше буде продати цих три поверхи на цеглу. Чому такі прикрості трапляються, хто за це відповідає у кожному конкретному випадку, ми спробуємо з’ясувати на прикладах будівель Хорошева, що потребують ремонту.

Старий будинок інфекційного відділення колишньої районної лікарні

Виглядає зараз ця будівля, м’яко кажучи, погано. Вікна вибиті, двері поламані, стіни подерті і обписані. Місцева (і не тільки) молодь зробила собі там «притон». На другий поверх завсідники цього місця притягли диван, так створили собі умови, щоб зручно «тусити». Поліція неодноразово розганяла їх, проте покинуті будівлі притягують різного роду людей, на жаль, часто й молодих. І від дощу сховатися, і просто сховатися від небажаних очей…

Це приміщення донедавна було на балансі районної ради. Нині ним опікується Хорошівська селищна. Дуже багатьох жителів Хорошева турбує питання про його долю. Шкода, що досить міцна будівля із непоганим плануванням та майже у центрі селища може перетворитися на купу битої цегли. Люди висловлюють різні припущення, у що можна перепрофілювати цей будинок: віддати під квартири молодим медикам, зробити гуртожиток, хостел чи готель, здавати під офіси та інше.

Коментар селищного голови Володимира Столярчука:

  • Ще свого часу районна рада піднімала питання щодо виготовлення проєктно-кошторисної документації на ремонт цієї будівлі. Вартість капітального ремонту будівлі становила вже тоді близько 10 мільйонів гривень.  Тоді передбачалось переобладнати лікарню під 8 квартир та офісні приміщення. За такі кошти можна побудувати 8 нових квартир і ряд офісних приміщень. По-перше, спочатку треба такі кошти мати. По-друге, якщо порахувати,скільки коштуватиме тут квартира, то ми могли б за такі гроші придбати її в Житомирі. По-третє, щодо комунікацій, які мають бути в цьому будинку. Поруч набудовані вже нові магазини, труби каналізаційної мережі проходять під ними і не пропускають стічних вод. Очевидно, вони вже пошкоджені. Їх відремонтувати неможливо, як і прокласти нові. Тому каналізація стала з центральної – вигрібною. Думаю, що необхідно на найближчу сесію внести це питання і виставити об’єкт на продаж з аукціону. Якщо люди стоять на квартирній черзі, вони об’єднаються і  захочуть цю будівлю придбати – будь ласка. Але спочатку треба, щоб хтось усе гарно прорахував. Усі знають, скільки коштують зараз матеріали й будівельні роботи.

Приміщення редакції газети «Прапор»

Приміщення редакції газети «Прапор» та типографії ще у 90-ті роки було гордістю Хорошева. Своя типографія – цим не кожне селище могло похвалитись. Газету створювали журналісти в редакції на другому поверсі, а друкувалась вона на першому і зразу ж свіженька надходила до свого читача. Проте різні реформи та недофінансування місцевої преси зробили свою справу. Перший поверх і невелика частина другого були приватизовані. Сьогодні там, де стояло друкарське устаткування, – порожнє місце. Та й таке обладнання вже дуже застаріле для друку газет.

Колектив редакції значно зменшився. Газету пізніше друкували вже Житомирі, а з 2013 року – у Вінниці. Тобто, приміщення, яке будувалося у 1975 році, тепер суттєво змінило своє цільове призначення. На першому поверсі – магазин «Принтер». Інші приміщення здаються приватним власником в оренду. А майже весь другий поверх орендує Редакція газети «Прапор».

Будівля до 2020 року була у власності Хорошівскої районної ради. Після розформування району вона перейшла до Хорошівської селищної ради. Упродовж багатьох років її ніхто капітально не ремонтував. Сьогодні найбільша проблема – потребує негайного капітального ремонту зовнішня причілкова стіна. Внутрішній ремонт працівники своїми силами періодично проводять, підтримуючи приміщення у належному стані. А от зовні – одна із несучих стін відходить, цегла руйнується і випадає. Коли йдуть заливні дощі, то вода затікає по стіні, розвалює будинок далі.

Яким чином відремонтувати цю будівлю – має вирішити Хорошівська селищна рада спільно з орендарем – ТОВ «Інформаційний центр Редакція газети «Прапор». На ремонт необхідні кошти.

Селищний голова Володимир Столярчук щодо цього приміщення сказав:

  • Запросимо будівельників, хай вони подивляться, зроблять оцінку, а потім будемо роглядати це питання і приймати рішення, щоб приміщення зберегти.

Триповерховий будинок по вулиці Шкільній, 82

Збудований він у 1988 році для працівників колишнього підприємства «Західкварцсамоцвіти». Будинок великий, проте лише на 12 квартир. Особливістю його є похилий дах, критий шифером. А ще в цьому будинку між другим і третім поверхом дерев’яне перекриття. Третього поверху, згідно з проєктом, не повинно було бути. Проте його побудували, бо хотіли зекономить кошти і збудувати більше квартир.

Нині шифер на даху руйнується вже від старості, він потріскався у багатьох місцях, зсувається. Пошкоджені фронтони. Це створює масу незручностей під час дощів та снігопадів. Горище уже неодноразово затоплювало та засипало снігом, що призводить до руйнування стелі у квартирах верхніх поверхів. Приміром, коли йде дощ, то в під’їзді зі стелі тече вода. У квартирах № 12 та №11 також протікає стеля у кількох місцях.

– Мені постійно потрібно підставляти миски чи інші посудини, бо, коли йде дощ, то просто ллється мені в квартиру. Одного разу я нічого не підставила, бо не була вдома, то затопило будинок аж до першого поверху. Уявіть, як можна так жити, – скаржиться пані Надія Самушонок.

У будинку мешкають переважно одинокі пенсіонери. Лише у двох квартирах живуть молодші люди. Самотужки поремонтувати дах вони не в змозі. По-перше, це небезпечно – вилазити на аварійний високий похилий дах. По-друге, немає таких коштів, щоб вистачило і на матеріал, і на оплату майстрам. А, по-третє, потрібна експертна оцінка, щоб хоч приблизно знати вартість ремонту.

У будинку були й інші проблеми. Прогнили каналізаційні труби, та й з водопостачання також були вже зношеними. Усі жителі зібрали кошти й самотужки зробили заміну стояків та усіх труб водопостачання та водовідведення. Варто зазначити, що комунальне підприємство повернуло частину витрачених на це коштів.

Добре, що мешканці вболівають за долю будинку і не чекають, доки хтось зробить щось за них. Проте питання із дахом вже складніше, бо потребує більших капіталовкладень та небезпечніших робіт. Два роки тому жителі 82-го будинку вже зверталися із проханням допомоги із ремонтом даху до Хорошівського ЖКП. Їм пообіцяли оплату 50% на 50%, проте оцінку ніхто не проводив, не вирішили, що конкретно потрібно ремонтувати.

Мають мешканці й іще один клопіт. Будинок розташований на схилі, поряд два каналізаційні люки. Під час дощів дренажна система не справляється, часто забивається, і вся вода потрапляє у каналізаційні люки. Так, як люки біля будинку №82 розташовані найнижче по системі, то і наповнюються найбільше. Ця вода разом із каналізаційним брудом просочується через фундамент будинку у підвал. А фундамент зроблений із червоної цегли, яка вже активно руйнується. Гідроізоляції у фундаменту немає. Тому усі, окрім неприємного запаху, мають іще страхи, що будинок з часом просто завалиться.

Усі абсолютно нормально реагують на те, що потрібно і самим щось робити і не чекати, проте все ж сподіваються на експертну оцінку фахівця, який порадить, як вирішити цю проблему.

Хорошівський селищний голова Володимир Столярчук:

  • У будинку все житло приватизоване. Комунальних квартир там немає. Кожен, хто приватизує будинок – він приватизує частину підвалу, даху і т. д. Згідно з договорами з ЖКП, комунальна служба має обслуговувати внутрішньобудинкові системи водопостачання і водовідведення, освітлення майданчиків, підвалів, вивіз сміття. Ремонт дахів у договорах не вказаний. Якщо раніше були випадки, що ми закуповували матеріали, а люди платили за роботу, то зараз люди не в змозі оплатити за роботу будівельникам. Безкоштовно це бути не може, бо будинок приватизований, і з бюджету його ремонтувать ми просто не маємо права. Допомогти в якомусь дрібному ремонті ми ще змогли б, а відремонтувати дах – ні. Треба, щоб люди виявили ініціативу, створили ОСББ, навіть об’єдналися б кілька будинків. Треба зібрати загальні збори, обрати собі управителя. Платити йому, щоб він управляв спільним майном. Утримання будинку має бути за внески самих жителів. Ось така ситуація. Зараз для ОСББ держава видає «теплі» кредити, навіть частково ці кредити компенсуються. Але цим треба займатися і брати на себе відповідальність.

Любов Дем’янчук

Прокрутити вгору