В Україні досить активно розвивається гендерне законодавство і є відчутний прогрес у галузі гендерної рівності. Проте ми суттєво відстаємо від показників розвинутих європейських країн. Фахівці Центру Разумкова ще у 2016 році констатували, що в Україні таки має місце гендерна нерівність.

У липні 2019 року Верховна Рада України ухвалила Виборчий кодекс, у якому  затверджені гендерні квоти на рівні 40%. І ця норма спрацювала на покращення гендерних показників у останніх виборах до Верховної та місцевих рад.  На всіх рівнях рад жінок стало більше. Так, якщо в першому скликанні Верховної Ради було тільки 2,5% жінок, то в нинішньому – 20,6%. У складі Житомирської обласної ради минулого скликання жінок було лише 9,5%, то в нинішньому уже 29,7%. У Хорошівській селищній раді за результатами останніх виборів близько 54% жінок. А після завершення процесу призначення старост, у раді стало 58% жінок.

Та чи достатньо лише кількісних показників для гендерного балансу участі жінок у політиці, в тому числі й на місцевому рівні? Безперечно, жінки можуть на рівні з чоловіками брати участь у прийнятті рішень, а не бути просто статистами у сесійних залах. Саме над підвищенням рівня участі жінок-політиків у системі прийняття рішень в регіоні працюють фахівці Громадської організації «Інститут Креативних Інновацій» (м. Житомир) у проєктах «Просування участі жінок в політиці та протидія сексизму в Житомирській області», а також «Просування участі жінок в політиці та посилення рівних можливостей в Житомирській області» упродовж останніх трьох років за підтримки Департаменту міжнародного розвитку Великої Британії в рамках Фонду розвитку ефективного врядування.

Інститут Креативних Інновацій у тісній співпраці з іншими неурядовими організаціями (зокрема й з БГЖО «Нитка Аріадни» з Хорошева) та з громадами області проводять, серед інших, щомісячні просвітницькі заходи у форматі «Відкритого Простору», де успішні жінки діляться власними секретами та досвідом досягнення успіху. Досить яскравим та успішним був і ТВ-проєкт «Політична кухня», який розвіяв стереотипи щодо жінки, яка йде у політику (у цьому проєкті взяли участь депутатки Хорошівської районної ради Галина Ширченко та Марія Колодій). Дуже вагома робота була проведена щодо організаційної підтримки у формуванні міжпартійних депутатських груп «Рівні можливості». Такі депутатські групи були сформовані в чотирьох місцевих радах області, зокрема і в Хорошівській районній раді (до складу групи входили депутатки райради: Тетяна Маркевич, Олена Ющенко, Марія Колодій, Галина Ширченко, Майя Прут та інші).

Дуже показовим є дослідження фахівців ГО «ІКІ» щодо кількості жінок у місцевих радах та їх участі у прийнятті рішень. На основі цих даних створено карту гендерного політичного балансу Житомирщини: http://infomapa.pro/

Наразі карта містить дані гендерного балансу в розрізі міських, сільських/селищних, районних рад та ОТГ за 2018 та 2020 роки. Вона інформує про рівень участі жінок у прийнятті рішень: про зайняття ними керівних посад та створення міжфракційних об’єднань «Рівні можливості» у радах.

За результатами показників виводиться індекс гендерного політичного балансу у системі прийняття політичних рішень у межах певної адміністративно-територіальної одиниці. Індекс запроваджений експертною командою проекту «Просування участі жінок в політиці та протидія сексизму в Житомирській області». Він формується на основі експертної оцінки відкритих даних із офіційних джерел та інформації із відповідей на офіційні запити до органів місцевого самоврядування.

Шість рейтингових груп оцінки гендерного політичного балансу передбачають від 0 до 50 балів. Таким чином можна прослідкувати, як змінювалася кількість жінок у місцевих радах. Які ж показники гендерного політичного балансу мають міські, селищні та сільські громади області і як серед них за цим показником виглядає Хорошівська селищна рада?

У 2018 році загальна кількість депутаток у радах області становила 37,56% при індексі політичного балансу 29,94. Жодна з міських рад області не могла похвалитись гендерно збалансованою системою  прийняття рішень. Мінімально гендерно збалансованою була лише робота Бердичівської міської ради (індекс 40,91). Найгірші показники виявилися в радах Новограда-Волинського та Олевська (11,86 і 5,88 відповідно).

Міжфракційні об’єднання «Рівні можливості» існували лише у двох міських радах – Житомира та Коростишева. У 2020 році при загальному зменшенні відсотка жінок у місцевих радах до 34,75%, індекс гендерного політичного балансу дещо зріс – до 34,32. Якщо порівнювати показники міських рад, то лише індекс гендерного політичного балансу (ГПБ) Житомирської міської ради наблизився до  гендерного балансу системи прийняття політичних рішень – 45,98. І, хоча індекс ГПБ в міських радах зріс від 25,44 до 31,7, як і два роки тому, жодна жінка не очолила жодну міську раду. Поки що єдиним прикладом не лише в області, але й в Україні, коли одночасно Житомирську міську та обласну ради очолювали жінки – Віра Шелудченко (з квітня 2006 року  по  листопад 2010 року) та Ірина Синявська (з квітня 2006 до лютого 2008 року).

У порівнянні з 2018 роком кількість жінок, які очолили районні ради,  зменшилась – тоді жінки були головами Брусилівської та Бердичівської районних рад. Однак внаслідок адміністративної реформи зменшилась і кількість районів. Нині жінки представлені лише в керівництві Бердичівської РДА –голова Людмила Димидюк  та дві її заступниці й керівниця апарату РДА. Попри це кількість депутаток районних рад зріс із 26,36% у 2018 році до 32,23% у 2020 році. Попри те, система прийняття політичних рішень на рівні районних рад все ще залишається мінімально збалансованою – не перевищує 32,83 бали.

Вищі показники по індексу гендерного політичного балансу у системі прийняття політичних рішень демонструють ОТГ області. Деякі ОТГ – Хорошівська, Ружинська Чоповицька селищні, Горщиківська, Тетерівська, Швайківська сільські у 2020 році мають індекс ГПБ від 50 до 52,15, що відповідає гендерно збалансованій системі прийняття політичних рішень.

Із чого складаються ці показники? Наприклад, у Хорошівській селищній раді з 26 депутатів 14 – жінки (саме за результатами виборів), що становить 53,85%. Тут створене міжфракційне об’єднання «Рівні можливості», у керівництві селищної ради представлені жінки. У Ружинській селищній раді 50% депутаток, селищною головою обрали Людмилу Біляк, поки що депутати й депутатки не створили міжфракційне об’єднання. Тож індекс ГПБ тут трохи менший -51.

У даний час 15 ОТГ із 55 мають достатній потенціал ГПБ у прийнятті політичних рішень. Хоча зміни, які внесла адміністративна реформа, відобразились на межах громад та складі сільських і селищних рад, загальний показник з 2018 року 33,84 піднявся до 38,44 у 2020 році. Це означає, що новостворені адміністративні одиниці – ОТГ більш відкриті до змін у місцевому самоврядуванні, в тому числі й до комплексного ґендерного підходу у процесі прийняття стратегічних рішень.

Підготувала Світлана Федоренко

Інфографіка Андрія Сочинського