Торгівля людьми у наш час доволі поширений злочин, незважаючи на те, що такі дії у всьому світі караються законом. Якщо чоловіків та жінок продають переважно для трудової й сексуальної експлуатації, то торгівля дітьми відбувається з метою використання у виготовленні порнопродукції. За деякими даними незалежних експертів, в цей злочинний бізнес щорічно у світі втягується до двох мільйонів дітей, середній вік яких від 7 до 10 років.
Не винятком є Україна, де на постійній основі в процес виготовлення порнопродукції втягнено щонайменше 12–15 тисяч українських дітей, переважно безпритульних і з неблагополучних сімей. Не рідкісні випадки, коли в порнобізнесі використовують немовлят, адже існує категорія педофілів, які шукають порно матеріали саме за участю новонароджених.
Інколи батьки самостійно виготовляють й поширюють порно продукцію за участі власних дітей, переслідуючи ціль збагачення. Так, у березні 2019 року у Вінницькій області – кіберполіція затримала місцеву жительку, що знімала порнографічне відео за участю власного 2-річного сина. За один ролик на спеціальних сайтах вона отримувала від 1500 до 3000 гривень. У червні 2019 року в Запоріжжі затримали 23-річного хлопця, який ґвалтував 2-річну доньку своєї подруги на відео і викладав усе в закриту групу в інтернеті.
За оцінками МВС України, вітчизняна порно індустрія приносить її власникам близько 100 мільйонів доларів щорічно, а світовий обіг ринку дитячої порнографії становить десятки мільярдів євро на рік.
Стрімке поширення глобальної мережі Інтернет сприяло тому, що за останні десятиліття у світі різко зросла кількість веб-сайтів, на яких у вільному доступі пропонується дитяча порнографія. При цьому 2% Інтернет-сайтів, що розповсюджують дитячу порнографію, розміщені саме в Україні.
Підпільні фотостудії, на які злочинці заманюють коштами й подарунками дітей і неповнолітніх, є чи не в кожному місті. Лише в минулому році в Україні було викрито цілий ряд так званих фотостудій, які використовували дітей для злочинних намірів. Так, в грудні 2019 року на Дніпропетровщині кіберполіція зупинила діяльність порностудії, яка створювала контент з неповнолітніми дітьми. Для того, щоб розповісти, як саме злочинці втягують дітей у вироблення порно продукції, розповімо реальну історію однієї з жертв торгівлі людьми, яка трапилася на Житомирщині.
Анна, 16 років, мешкає в маленькому містечку Житомирської області в багатодітній родині. Крім дівчинки в родині ще було 7 дітей. Родина жила бідно. В серпні 2012 року, коли Ані було 10 років, до мами на роботу прийшла її приятелька, сусідка тьотя Тома. Жінка добре знала, що багатодітна родина дівчинки живе бідно, що коштів, які заробляють батьки, не вистачає на проживання й вирішення матеріальних проблем.
Під час спілкування тітка Тома запропонувала мамі дівчинки, що б та дозволила Ані спробувати себе фото моделлю. Вона розповідала, що її син Денис саме шукає таку дівчинку – модель для фото реклами одягу для підлітків. Вона розповідала, що фотографії він надсилає за кордон до журналів та магазинів одягу. Жінка запевняла маму дівчинки, що всі фото Денис робить дуже пристойними, що вона сама зможе в будь який час приходити на фотозйомки дівчинки і, що робота дівчинки буде гарно оплачувана і, що ці кошти не будуть зайві для їх бюджету. Вона також запевнила матір дівчинки, що про роботу дівчинки ніхто не буде знати.
Мати дівчинки для впевненості пішла до дому до сусідів, щоб переконатися чи все є так, як розповіла її приятелька. Денис, син приятельки, запевнив жінку, що хвилювання її безпідставні. Він підтвердив, що робить фото рекламу фірмового одягу, яка розміщується в німецьких магазинах одягу та журналах. І жінка подумавши, дала згоду.
Раз на місяць Ані телефонував Денис або його мати, тітка Тома, і призначали день та час фотозйомки. Під час зйомки постійно була присутня тітка Тома, яка займалася декораціями для зйомок та допомагала переодягатися. Зйомки відбувалися в їх квартирі, але в різних кімнатах: то в спальній кімнаті, то в ванній.
Дівчинка робила все, що говорив фотограф, бо не розуміла, як має працювати фото модель. Про те, як відбуваються фотозйомки Денис та тітка Тома просили нікому не розповідати. Мати дівчинки інколи приходила з нею до сусідів і дивилася, як проходять її фотозйомки. Все було добре, нічого поганого не побачила. Денис дуже хвалив дівчинку, що вона красива та фотогенічна. Гроші за роботу він віддавав дівчинці відразу по завершенню зйомок, які дівчинка віддавала мамі.
Згодом, фотограф, щоб заохотити дівчинку відвідувати фото сесії платив їй ще по 20 – 30 дол. США, як кишенькові гроші для неї, про які навіть мамі можна було не говорити. А на день народження та на свята дарував дівчинці ще й коштовні подарунки.
Дівчинка продовжувала ходити на фотозйомки нічого не підозрюючи аж до листопада 2016 року, поки не дізналася від знайомої дівчини, яка теж працювала якийсь час у Дениса фото моделлю, що він її фотографії, на яких було видно оголені інтимні частини тіла, продавав на порносайти.
А в січні 2017 року до дівчинки додому прийшли поліцейські із Відділу боротьби з протидії торгівлі людьми в Житомирській області, які розпитували дівчинку про її роботу фото моделі та показали її фото, про існування яких дівчинка не здогадувалася. Від побаченого дівчинка та її мати були шоковані. Дівчинка написала заяву та погодилася співпрацювати з правоохоронними органами.
На підставі проведених правоохоронцями слідчих дій та експертиз фотографій відкрито кримінальне провадження за ст. 149 КК України (Торгівля людьми з метою використання у виготовленні порнопродукції).
Як правило, своїх жертв злочинці підшуковують обманним шляхом в неблагополучних сім’ях, обіцяючи гарні фотосесії, винагороду, подарунки. Звісно, що це злочин і кожна країна бореться із цим злом у свій спосіб. У США, де дитяча порнографія вважається кримінальним злочином, основну відповідальність у цій сфері покладено на Федеральне бюро розслідувань (ФБР). Усі злочини, що розслідує ФБР щодо дітей, належать до категорії насильницьких, тобто найбільш тяжких злочинів. У США дані про всіх злочинців, які коли-небудь вчиняли сексуальні злочини, є загальнодоступними. Будь-який мешканець США має право знати, де проживають педофіли, розбещувачі та насильники поряд з його домівкою або місцем роботи. На спеціальних сайтах штатів публікуються імена, фотографії та адреси осіб, що раніше були засуджені за зґвалтування, розбещення неповнолітніх та інші злочини сексуального характеру.
За поширення через Інтернет порнографічного зображення дітей законодавство Японії карає позбавленням волі на строк до 3 років.
Канада ухвалила закон, згідно з яким навіть пошук дитячої порнографії у світовій мережі є кримінально караним діянням, і навіть якщо обвинувачений нічого не знайшов. У Великобританії зберігання дитячої порнографії також вважається кримінальним злочином, а за спробу скачати її з Інтернету на порушника накладається штраф, еквівалентний 150 тисячам доларів. Такі жорсткі заходи в розвинених країнах призводять до того, що основним ринком виробництва та збуту порнопродукції стають країни колишнього СРСР, зокрема Україна. Сьогодні ми ввійшли до п’ятірки держав – виробників дитячої порнографії та десятки лідерів з її розповсюдження.
Та й не все так добре за кордоном із подоланням торгівлі людей, зокрема використання дітей у виробленні порнопродукції. Як відомо, цього року в Німеччині викрили велику інтернет-мережу педофілів (30 тисяч осіб), що підозрюються в обміні контентом, який зображував фіктивні або реальні акти насильства над дітьми віком від 5 до 12 років. Постраждали тисячі дітей.
На жаль, часто злочинці не обмежуються використанням дітей у виготовленні порнопродукції, а й здійснюють над ними сексуальне насильство.
Історія Роми.
Ромі сімнадцять років, живе з матір’ю, дідусем та бабусею у невеликому містечку. Свого батька хлопчик ніколи не бачив.
Після закінчення дев’яти класів Роман поступив в училище та почав шукати хоча б якийсь заробіток, адже на материну зарплату медсестри прожити було досить складно. Однокурсник Олег, дізнавшись про важку ситуацію Романа, запропонував йому попрацювати моделлю у знайомого фотографа. Робота легка та високооплачувана. Роман погодився.
Під час зйомки фотограф, якого звали Юрій, вмовив хлопця роздягтися, запевнивши, що про це ніхто не дізнається, бо знімки розмістять тільки на закордонних сайтах. За день роботи Роман отримав аж 100 доларів, величезні для нього гроші.
Наступного разу зйомка проводилася на якійсь квартирі у Донецьку. За своїм характером це була відверта порнографія. Крім нового фотографа на ім’я Маестро, на зйомці були присутні двоє чоловіків, які «попередили» Романа, щоб той ні в якому разі не розповідав чим тут займаються та не називав цю адресу.
Незабаром Юрій запропонував виїхати на зйомки до Москви, сказав, що заплатять набагато більше, проїзд, проживання та харчування – за їхній рахунок. Для хлопця, котрий ніколи ще не виїжджав з України, це було неймовірною подією, і він з радістю погодився.
На вокзалі Ромі казали, що плани дещо змінилися – поїдуть до Мінська, заплатять за це 1000 доларів. Паспорт Роми під час поїздки буде знаходитись у Маестро.
Спочатку все йшло за звичним сценарієм: фотостудія на квартирі, зйомка, охоронці. Але ввечері чоловік, який теж був присутній на зйомці й якого охоронці називали «босом», почав відверто чіплятися до Роми. Хлопець намагався чинити опір, але тут втрутилися охоронці. Рому жорстоко зґвалтували. Те, що відбувалося, знімав фотограф.
Наступного дня Рома спробував втекти. Його затримали охоронці і побили. Ввечері все повторилося. Потім впродовж тижня приходили вже інші чоловіки і ґвалтували хлопця. Деякі з клієнтів замовляли зйомку, деякі відмовлялися. Ці оргії завжди супроводжувалися п’янками. Одного разу, коли всі перепились, Ромі вдалося викрасти свій паспорт, портмоне фотографа і втекти. Прикордонники поцікавилися обставинами поїздки неповнолітнього хлопця без родичів, Рома усе розповів. На вокзалі рідного міста його зустріли співробітники Управління боротьби з протидії торгівлі людьми.
Історія Роми стала публічною, але не кожна жертва торгівлі людьми наважиться розповісти про пережите, особливо діти, які дуже налякані тим, що відбулося з ними. Тому точна кількість потерпілих від сексуального насилля дітей та тих, яких використали у виготовленні порнопродукції, невідома.
Поширенню цих злочинів сприяє активне користування дітьми соціальними мережами, через які злочинці без зусиль знаходять потенційних жертв. Як свідчать статистичні дані, 32,0% дітей, які користувалися Інтернетом, спілкуються у мережі із зовсім незнайомими їм людьми. Як правило, злочинці встановлюють контакт саме з тими дітьми, які активно розміщують в Інтернеті свої фотографії, відео, тобто є активними користувачами соціальних мереж. Важливо розповідати дітям про правили безпечної поведінки в Інтернеті, і про те, що частина людей видають себе там за зовсім інших осіб.
Однак, такі злочини можуть трапитися навіть посеред білого дня, в буденних ситуаціях, тому важливо попередити дітей про загрозу, яка може чатувати де завгодно.
Історія Аліни, 9 років.
Влітку ми з подругою пішли купатися на річку. До нас підійшов чоловік, він був зовсім голий. Він примушував нас його торкатися та одночасно знімав це на камеру. Він намагався посадити нас в машину, проте ми змогли втекти. Потім нас знайшла міліція, бо він виклав ці фотографії в інтернеті.
Попередити використання дітей у виготовленні порно продукції цілком реально. Важливо встановити зі своєю дитиною довірливі стосунки, запевнити, що батьки любитимуть її за будь-яких обставин. Часто діти соромляться розповісти про те, що трапилося, бо бояться, що батьки перестануть їх любити. При цьому надзвичайно важливо розповісти дитині якнайраніше про правила сексуальної безпеки, кордони тіла. До речі в багатьох країнах світу для дошкільнят нині запроваджують різноманітні навчальні ігри, котрі сприяють обережному спілкуванню з чужими особами, а також зосередженню уваги на неординарних ситуаціях. Тому обов’язково говоріть дітям про те, що:
- Ніхто не повинен просити їх торкатися інтимних органів інших людей та показувати їх тобі.
- Не всі обійми й поцілунки бувають приємними, не треба їх терпіти навіть від родичів і близьких. Довіряй своїм почуттям.
- Якщо дії іншої людини тобі не подобаються, достатньо сказати «Стоп».
- Ти не маєш тримати у секреті те, що тобі не подобається, навіть якщо тебе просять або залякують. Такі секрети називаються поганими.
- Якщо ти не хочеш обійматися, просто скажи «Ні!»
- Ніхто не має торкатися твоїх статевих органів, окрім питань здоров’я. Лікар має оглядати дитину при батьках.
- Друг це не той, хто зважає на твої бажання, а не примушує до чогось.
- Ніколи не терпи, якщо тобі страшно чи боляче. Розкажи про це нам!
- Батькам можна розказати про все. Ми тобі повіримо, навіть якщо це страшно чи соромно. Задавай нам будь-які питання про твоє тіло.
Якщо ви стали жертвою торгівлі людьми чи знаєте про випадки, застосування її будь-яких форм (трудове рабство, жебрацтво, сексуальна експлуатація, продаж дітей), негайно звертайтеся за телефонами Національної гарячої лінії з протидії торгівлі людьми та консультування мігрантів:
0-800-505-501 (безкоштовно зі стаціонарних телефонів в Україні), 527 (безкоштовно з мобільних телефонів в Україні), понеділок-п’ятниця – з 10:00 до 21:00, субота – з 10:00 до 18:00.
Більше інформації про торгівлю людьми розміщено на сайті громадської організації «Жіночий інформаційно-консультативний центр» http://wicc.com.ua/
Отримати безкоштовну консультацію працівників громадської організації «Жіночий інформаційно-консультативний центр» щодо надання підтримки жертвам торгівлі людьми можна за телефонами:
Тел. (0412) 400-732, (096) 456-55-56 E-mail: wicc.shelter@gmail.com
Матеріал підготовлено в рамках проєкту «Впровадження національного механізму взаємодії суб’єктів, які здійснюють заходи у сфері протидії торгівлі людьми в умовах децентралізації», який здійснюється в рамках Програми Представництва МОМ в Україні з протидії торгівлі людьми, за фінансування Mіністерства закордонних справ Королівства Норвегія та щедрої підтримки американського народу через проєкт Агентства США з міжнародного розвитку (USAID)
