Із початком повномасштабної війни значно активізувався й інформаційний фронт. Кількість дезінформації про глобальну політику, внутрішні справи України та Росії збільшилася в рази. Це один із виявів гібридної війни, яку веде РФ. І оскільки кожен українець уже більш як пів року ледь не цілодобово моніторить перебіг подій у своїх смартфонах, розпізнавати фейки серед усіх новин дуже важливо. Здатність розпізнавати й реагувати на фейки та дезінформацію — спосіб опору і знешкодження загарбницьких планів.
Так, розрізнити офіційні державні сайти від фейків можна за такими критеріями:
державні сайти мають домен GOV.UA;
державні сайти мають верифіковані сторінки в соціальних мережах (спеціальна позначка);
верифіковані сторінки в соціальних мережах мають посилатися на відповідний державний сайт;
перейти на перевірені сторінки в соціальних мережах можна з офіційних державних сайтів з доменом GOV.UA.
Закликаємо усіх споживачів інформації бути пильними та перевіряти її джерела.
7 практичних рекомендацій для боротьби з фейками
Є чимало порад щодо того, як вберегтися від дезінформації та протидіяти їй. Комунікатор, дипломат, міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба у своїй книжці «Війна за реальність. Як перемагати у світі фейків, правд і спільнот» рекомендує дотримуватися чотирьох «НЕ»: «не дивуватися нічому, не вірити в інформацію з першого погляду, не брати все близько до серця й не поспішати з оцінками».
Пропонуємо нашим читачамкілька універсальних лайфхаків, які допоможуть вберегтися від фейків у мережі й не тільки:
Якщо пост або стаття викликають надто бурхливі емоції, відкладіть читання та спокійно оцініть ситуацію
З метою підсилення ефекту маніпулятори часто грають на людських емоціях – страх, гнів, сенсаційність. Гадаю, багатьом в інтернеті траплялися заголовки на кшталт: «Шок!», «Сенсація!», «Після цього ваш світ зміниться назавжди!». Погодьтеся, після таких слів важко встояти і не перейти за посиланням.
А ще спрацьовує елементарна людська цікавість: про що ж ідеться в матеріалі, який здатен змінити життя? Найгірше те, що такі повідомлення не лише хочеться прочитати, але й поділитися ними з іншими. Цього від вас і очікують ті, хто створює фейки. Та пам’ятайте, що навіть якщо ви усвідомлюєте абсурдність неправдивої інформації, але поширюєте її з метою висміяти чи показати, що в ній не так, у такий спосіб ви теж долучаєтесь до поширення фейків.
Мисліть критично та перевіряйте джерела
Якщо ви думаєте, що це робота лише журналістів, то помиляєтесь. Трапляються випадки, коли працівники ЗМІ свідомо чи несвідомо поширюють фейки. Журналісти теж люди і «ведуться» на ті ж тригери, що й решта (приголомшливий характер новини, інформація, що стосується життя і здоров’я, або та, що їм загрожує, повідомлення, що викликають сміх, захват тощо). Ці та інші фактори сприяють тому, що медіа може поширити фейк.
Щоб не загубитися в інформаційному смітті, якого в мережі достатньо, складіть список ЗМІ та публічних осіб, яким довіряєте, і споживайте інформацію з цих ресурсів.
Звертайте увагу на те, хто є джерелом повідомлення – якісні ЗМІ не дозволяють собі писати статті на основі анонімних джерел, посилатися на сумнівні дослідження або послуговуватися фразами на кшталт «експерти вважають». Якщо вони беруть коментар у фахівців, то обов’язково вказують ім’я та прізвище людини.
Хто? Що? Де? Коли?
Якщо читаєте будь-який пост у соціальних мережах, будьте уважні до деталей. З якого акаунту його зроблено (наявність фото на аватарці й у стрічці новин, спільні друзі, попередні пости), коли і де було зроблено публікацію.
Нерідко трапляються випадки, що застарілі пости чи статті «оживляють» у стрічці новин із маніпулятивною метою. Звертайте увагу також на те, чи містить матеріал конкретні факти й дані. Якісний журналістський текст на них і будується (за деякими винятками суб’єктивність допустима, наприклад, у авторській колонці).
Аналізуйте, перш ніж поширити
Дві поради, які допоможуть зберегти інформаційну гігієну:
- не лайкайте пост, якщо не дочитали його до кінця. Нерідко початок публікації, так само як і заголовок новини, може відрізнятися від її основного змісту. Це також один із прийомів, який часто використовують з метою маніпулювання думкою користувача;
- не поширюйте інформацію, яка вам здається сумнівною, сенсаційною, неправдоподібною. Бо це і є фейк.
Цінуйте свій час та увагу
Засновниця ініціативи «Як не стати овочем», авторка книжки «Нація овочів? Як інформація змінює мислення та поведінку українців» Оксана Мороз в однойменному виданні радить, як вберегтися від інформаційних вірусів.
Зокрема, вона наголошує, що перш ніж витратити годину чи й більше на читання або перегляд якогось ЗМІ, ролика в YouTube тощо, поставте собі три запитання: «Чи поліпшує це моє реальне життя та робить мене розумнішим? Чи вирішує якісь мої проблеми? Чи дає поштовх до розвитку/мотивацію?»
Найневинніший на перший погляд контент має на меті вкрасти ваш час та увагу і принести прибуток платформі, де його розмістили.
Вийдіть зі своєї інформаційної бульбашки
Інтернет-простір – саме те місце, де людина може створити максимально комфортне для себе оточення. Якщо ми лайкаємо якісь пости або взаємодіємо з певними друзями, розумні соцмережі підкидають ще більше схожих статей та публікацій від конкретних людей. У результаті користувач опиняється замкнутим у своєрідній інформаційній бульбашці (filter bubble) – обмеженому інформаційному середовищі, де світ сприймається крізь призму наших симпатій. А якщо простір максимально комфортний, то користувач знаходитиметься в тій чи іншій соціальній мережі якомога довше.
Небезпека в тому, що реальне життя відрізняється від віртуального, і в ньому чимало людей з відмінними переконаннями. Часто вони – близькі нам або ті, від яких залежимо (роботодавці, колеги, батьки та інші родичі).
Втрапивши у полон зручної інформаційної бульбашки, ми сприйматимемо всі повідомлення однобоко й не матимемо терпимості до іншої думки.
Обмежуйте час, який ви проводите в мережі
У сучасному суспільстві люди нерідко відчувають надлишок інформації, яка ллється на них із усіх можливих каналів: телебачення, радіо, соціальних мереж, білбордів, вивісок на вулицях і в приміщеннях… До цього не слід додавати ще й постійне «зависання» в мережі.
Якщо за будь-якої вільної хвилини рука сама тягнеться до ґаджета, спробуйте краще відволікатися на інші заняття (прогулянка на свіжому повітрі, спорт, читання книжок, готування, візит до друзів, гра з домашніми улюбленцями). Це може бути будь-яка справа, що здатна відволікти вас від екрану.
Також практикуйте дні/тижні, вільні від інтернету.
Підготувала Світлана Федоренко
