20 липня завершився двотижневий літній табір відомого в Україні гурту бойового козацького вишколу «Стрибожі правнуки». Розмістився він у мальовничій місцині села Десятини, що за 7 кілометрів від Іршанська.
Про відкриття табору 6 липня написав у facebook-сторінці Володимир Гонський, заслужений діяч мистецтв України, бард, волонтер, публіцист, «Голос майдану». Його запросив козак Лис (Володимир Лисюк), а він, так само, запросив приєднатися свого старшого товариша, легендарного актора, народного артиста України Володимира Талашка та екс«кобзiвця» Анатолія Бабича з його потужною апаратурою. «Щира дяка вам, друзі! Зробили для дiток гарне патрiотичне свято. Вiдкрили для себе ще один чарiвний куток України – полiську Коростенщину. Ще один недаремно прожитий день. Ще кiлька десяткiв юних душ загорiлися жадобою чести й патрiотизму. До нових звитяг, братове!», – резюмує Володимир Гонський.
У таборі зібрались на відпочинок юні українці, яким набрид звичайний літній табір. Вони захотіли спробувати справжнього похідного життя, відпочити від школи, уроків, телевізора, комп’ютерів… Тут здобували вишкіл і теоретичні знання діти з Житомира, Коростишева, Пулин, Вінниці, Боярки. Усього 24 дитини. Наймолодшому козаку – 6,5 років, найстаршому – 17. За словами засновника і керівника «Стрибожих правнуків» козака Лиса, головною метою таборування стала популяризація української бойової культури, звичаїв, мови і, звичайно, виховання дітей у дусі любові до рідної землі, розуміння того, що українці є нащадками козаків, їхніх традицій та звитяг.
Програма табору була різноплановою та досить насиченою. Окремі її частини збігалися із всеукраїнською дитячо-юнацькою військово-патріотичною грою «Джура». За відносно короткий період хлопці та дівчата набули навичок з основ козацького бою (рукопаш-спас, рукопаш-гопак); роботи з традиційною холодною зброєю: шабля, ніж, сокира, короткий спис (сулиця), батіг; стрільби кульової та з лука. А ще були походи до лісу та озера, орієнтування на місцевості, визначення їстівних та лікарських рослин, видобування вогню із кремнію, очищення води, верхова їзда, рухливі ігри, інше.
У таборі працювали досвідчені тренери та інструктори. Тренер Ільяс Гаджиєв із міста Боярка та тренерка Юлія Муравйова із Ірпеня є багаторазовими чемпіонами України з бойового гопака. «У таборі я була тренером Бойового Гопака. Працювала з дітьми у напрямку самооборони. Тут кожен тренер володіє шаблею, батогом, нагайкою «Вовчатка», палицею, стрільбою з лука, пістолета та багато чого іншого, тому має змогу замінювати один одного», – говорить Юлія Муравйова. Тренерка з фітнесу – художниця із Пулин Вікторія Мирончук. Інструктор із ведення тактики сучасної стрільби та тактичної медицини Артем Федорчук із Житомира. Козак Тур (Горащук Олексій) із Житомира навчав дітей стрільбі з лука, працювати з батогом, шаблею. Похідний отаман Михайло Лисюк відповідав за кухню, навчав стрільбі з лука та розповідав бувальщини.
Увечері у козацькому колі біля ватри вели розмови про славетну минувшину козаків, вивчали українські народні пісні. Важливою подією у таборі став урочистий обряд – передача найулюбленішої козацької зброї – шаблі – сину від батька. Юний козак Павло Дорожинець отримав від батька бойову шаблю, що є символом свободи та лицарства. Батько Павла, козак Ау (Роман Дорожинець), є легендарною особистістю. Він 10 років захищав Україну на східному кордоні та є учасником бойових дій російсько-української війни.
На закритті табору вихованці й вихованиці показали основи дій бойового підрозділу під час атаки, відходу, роботи парами, надання першої домедичної допомоги та евакуації пораненого. Продемонстрували навички стрільби з пістолета й лука. Родзинкою стали показові виступи з навичок володіння шаблями, батогами та двобої на шаблях. Завершився табір пригощанням учасників і гостей табору смачним козацьким кулішем та козиним сиром.
Зазначимо, що таборування гурту бойового козацького вишколу «Стрибожі правнуки» у селі Десятини проходить від 2021 року. Допомагає табору козина ферма «Поліський хутір» побратима Віталія Васяновича, що забезпечує літній табір молоком, сиром і городиною. Юні козаки та їхні батьки вдячні господині ферми Надії Васянович за постійну підтримку й турботу.
Володимир Гонський сказав: «Україна була, є і буде завдяки Людям, які поєднали в собі одержиму творчу працю, патріотизм і моральну досконалість».
Олександр Голяченко, краєзнавець, селище Іршанськ
