Еріх Марія Ремарк.
«Час жити і час помирати»
320 стор.
Оцінка 10/10
Кожна книга має до нас прийти вчасно. Саме тоді ви її приймете і зануритесь в неї повністю. Саме такою книгою став для мене роман «Час жити і час помирати». До війни він стовідсотково пройшов би повз і нічим мене не зачепив. Але зараз я його відчула і зрозуміла кожною клітиною.
Про що він? Про прозріння окупантів. Про те, що, розпочавши війну в чужій країні, будь готовий зустріти її в себе вдома.
Головне питання, яке автор ставить в книзі: «Де закінчується виконання наказу, і починається власна відповідальність?» Ніхто тобі цього не скаже, ти сам маєш прийняти це рішення.
Події відбуваються в 1944 році на території СРСР в час, коли німецьке військо ганебно відступає. Головний герой Ернст Гребер, німецький солдат, їде у відпустку додому, де він мріє провести безтурботні три тижні. Рідна домівка, смачна вечеря, люблячі батьки і тепле ліжко. Але…Що він застає? Руїни, хаос, і зниклі без вісті батьки. Розпач замість втіхи, руїни замість домівки, холодний жах замість веселого щастя. Виявляється, що війна, яку ми посіяли по всій Європі, якимось чином раптом прийшла і до нас в дім. Як так вийшло?
Впадати в паніку – ЗАБОРОНЕНО!
Дискредитувати армію – ЗАБОРОНЕНО!
Повідомляти новини з фронту – ЗАБОРОНЕНО!
Сумніватись в перемозі – ЗАБОРОНЕНО!
Засуджувати фюрера – СМЕРТЬ!
Щось нагадує, правда?
Автор нікого не виправдовує і не жаліє, яскраво втілюючи цю думку у фіналі – ти можеш бути тисячу разів людяним, добрим і чесним, але, прийшовши зі зброєю на чужу землю, ти лише ОКУПАНТ!
Ремарку вкотре браво!
P.S. Наполегливо рекомендую екранізацію 1958 року, де роль професора Польмана блискуче виконує сам Ремарк.
Катерина Кочубеєнко
Підготував Олександр Голяченко
