Іршанська громада знову в траурі. 30 січня тут попрощалися з двома жителями селища, молодими людьми, воїнами, які поклали свої життя на вівтар свободи і незалежності України.
У дуже складних фронтових умовах на Донеччині захищав рідну землю від російських загарбників наш земляк з Іршанська Василь Миколайович Бондарчук. Служив він у званні солдата на посаді номера обслуги третього зенітного ракетного відділення зенітного ракетного взводу першого стрілецького батальйону однієї з військових частин ЗСУ.
Загинув воїн, молодий чоловік, син, брат внаслідок розриву ворожої гранати 23 січня біля населеного пункту Ясенове Покровського району Донецької області.
Усе життя Василя Бондарчука переважно пройшло в Іршанську. Тут він народився 30 жовтня 1985 року. Тато, Микола Михайлович, працював в ІГЗК, мама, Олена Антонівна, – продавчинею в місцевому магазині. Василь навчався в Іршанській загальноосвітній школі. Був жвавим і допитливим хлопчиком – наймолодшим у родині. Старший брат Вадим та сестра Марія любили його. Він теж любив своїх рідних і ставився з повагою і теплотою. Дуже охоче завжди допомагав батькам із домашніми справами і найбільше допомагав у роботі з вирощування городини. Був першим помічником для старших. Не цурався ніякої роботи. Особливо залюбки ремонтував різну техніку, це в нього гарно виходило. Любив працювати, отримував від цього задоволення. Хоча знаходив час і для риболовлі, для проведення часу з друзями на лоні природи.
Після школи Василь здобув професію газоелектрозварювальника в Житомирському професійно-технічному училищі. Був професіоналом у своїй справі. Працював в Іршанському гірничо-збагачувальному комбінаті, пізніше – на каменедобувних та каменеобробних підприємствах. Скрізь його цінували як висококваліфікованого і відповідального працівника.
Строкову службу Василь не проходив, бо мав відхилення за станом здоров’я. В умовах повномасштабної війни був мобілізований Коростенським РТЦК 25 вересня 2024 року до Збройних сил України.
Проходив військове навчання спочатку в Чернігівській області, а пізніше – на Львівщині. Гарно склав екзамени і служив у протиповітряній обороні на Покровському напрямку. Була можливість за станом здоров’я пройти ВЛК і змінити місце служби чи й зовсім піти в запас, проте Василь відмовлявся від проходження медкомісій, хотів бути поруч із своїми побратимами і захищати Україну від російських загарбників.
Брат Василя, Вадим, теж є учасником бойових дій, служив чотири роки в АТО. Він так згадує про свого молодшого брата: «Василь був спокійним, дуже добрим, компанійським. Він любив свою родину. Дуже гарно ставився до батьків, у всьому їм допомагав. Тяжко переживав втрату сестри і батька. Між нами різниця у віці 13 років. Але особливо в останній час ми дуже тісно з ним спілкувалися. Для мене і мами – це дуже велика втрата. Нам його не вистачатиме…»
Церемонія прощання з загиблим Героєм Бондарчуком Василем Миколайовичем відбулася 30 січня в селі Турчинка. Іршанська селищна рада забезпечила транспортом усіх охочих жителів громади попрощатися з Героєм-захисником та віддати йому належні почесті.
Зустрічали й проводжали земляки траурний кортеж із тілом Героя живим коридором, віддаючи шану за його подвиг. Біля батьківської хати в селі Турчинка священники Православної церкви України провели літію, із загиблим попрощалися рідні. Офіційна частина вшанування і прощання з Героєм відбулася біля місцевого сільського клубу. Слово від Іршанської селищної ради мала заступниця голови ради Галина Ширченко. Вона висловила глибокий сум із приводу загибелі Захисника України, жителя громади, а також співчуття рідним і близьким загиблого Воїна; засудила агресію росії проти України. Виступив також староста Ягодинського округу Новоборівської громади Станіслав Шемет. Про обов’язок пам’ятати і молитися за загиблих нагадали священники Православної церкви України Київської митрополії: митрофорний протоієрей Петро – благочинний Хорошівського району і настоятель Новоборівського храму Святого Андрія Первозванного та митрофорний протоієрей Віктор – настоятель Рижанського храму Різдва Богородиці.
Останній спочинок Герой-захисник знайшов на кладовищі в селі Турчинка Новоборівської територіальної громади. Поховали Воїна Василя Бондарчука з усіма громадянськими і військовими почестями.
Вічна слава Героям! Герої не вмирають!
Підготувала Світлана Федоренко
