Просили у ЛЮТОМУ – “Закрийте нам небо !!!”
Весь світ дивувався – ” Навіщо то треба…?
расэя не вдарить , вона лиш лякає ,
Вона навіть зброї такої не має…”
У БЕРЕЗНІ – “Допоможіть!!!” ми кричали…
Ви сумно дивились і очі ховали,
– “Навіщо так голосно, трохи тихіше
Розмова з дияволом нам важливіша “.
У КВІТНІ матуся хоронить дитину…
Ви “мужньо” приїхали в нашу країну,
Знов з сумом дивились і щось обіцяли.
Тим часом батьків своїх діти ховали.
У ТРАВНІ летять до нас сотні “привітів”
Такого ТЕРОРУ не бачили в світі !!!
Ви радите нам: “Краще землю віддайте…
Та й хлопців з полону самі визволяйте.”
У ЧЕРВНІ кричати не мали ми сили…
І вже самостійно багато зробили!
Відбили кордони, зібрали на зброю,
І ваше ми небо закрили СОБОЮ !!!
Тепер у сльозах зустрічаємо ЛИПЕНЬ…
і до попелищ несемо свої квіти.
Ми мужньо стояли і далі так буде!
Та в “спину удари” ні хто не забуде!!!
