Саме такої інформації чекають від медіа споживачі. Але чи завжди отримують правдиві і зрозумілі відповіді на питання? Особливо коли пандемія COVID-19 постійно посилюється інфодемією – потоком фейкової інформації, яка є не меншою загрозою.
На тренінгу «Професійні журналістські стандарти у висвітленні пандемії COVID-19», який відбувся в рамках проекту Проєкт #ToBe здійснюється #kreativ_team у партнерстві з Асоціацією професійних журналістів та рекламістів Житомирщини та Громадський Ресурс Полісся, журналісти місцевих медіа Житомирщини вчилися методам фактчекінгу новин на «ковідну тематику» та про те, як дотримуватися професійних стандартів та уникати поширених помилок при написанні матеріалів на цю тему.
Досвідчені медіа-тренерки Інституту демократії імені Пилипа Орлика Олена Самойленко та Тетяна Строй провели дискусію «З чого складається інфодемія?». Учасники розбиралися – яка інформація, пов’язана із коронавірусом, останнім часом їх “зачепила” – здивувала , шокувала або обурила. І чому повірили чи не повірили цьому?
Часто місцеві ЗМІ просто передруковують цікаві читабельні матеріали з інших видань, а найчастіше з мережевих ресурсів. Однак чи всі вони є надійними та компетентними?
Тренерки визначили основні маркери достовірності «джерел інформації», а саме -ресурс знайомий та “поважний”, є посилання на джерела інформації, коментарі експертів, виклад логічний, мова грамотна. А от, коли інформація розташована на на невідомих ресурсах, посилання в тексті на такі ж самі невідомі ресурси чи на людей, яких неможливо ідентифікувати та ще й занадто “гучний” заголовок, вірити, а тим більше поширювати таку інформацію не варто.
Такі знання необхідно мати редакторам та журналістам, які готують дайджести новин для газети чи інтернет видання.
Одним із завдань тренінгу було навчити журналістів дотриманню стандартів при написанні матеріалів про пандемію, вакцинацію, лікування та всі аспекти, пов’язані з COVID-19. Якщо для інтернет-видань важлива оперативність, яка в жодному разі не виключає достовірності повідомлення, то друкованим медіа слід пояснювати та прогнозувати, тобто створювати аналітичні матеріали. Достовірні й авторитетні джерела та точність тут мають велике значення, адже йдеться про довіру читачів.
–Проблемою місцевих медіа є мала кількість аналітичних матеріалів про виклики пандемії в регіоні чи конкретній місцевості, частіше в газетах та стрічках новин з’являється лише скупа «ковідна» статистика, – говорить учасниця тренінгу Даяна Асадчева.
–Поради тренерів стануть у пригоді для авторів публікацій про те, як дотримуватися стандартів при написанні розлогих матеріалів та уникати поширених помилок, -зауважує редакторка газети «Прапор» Галина Мінялук.
Тренінг відбувся в рамках проєкту «Разом Краще» (Співпраця місцевих ЗМІ та громадських організацій для взаємного зміцнення, протидії фейкам та пандеміям), що здійснюється ГО «Інститут Креативних Інновацій» у партнерстві з Асоціацією професійних журналістів та рекламістів Житомирщини, Регіональним Партнерством громадських організацій та ініціатив «Громадський Ресурс Полісся» в рамках програми «Зміцнення регіональних зв’язків та обміну перехідними процесами у ширшому чорноморському регіоні» Чорноморського фонду регіонального співробітництва за фінансової підтримки Європейського Союзу
