«З родини йде життя людини» – говорить народна мудрість. І це справді так. Як із струмочка починається ріка, так і людське життя починається з сім’ї. Мама і тато – дві найголовніші людини в житті кожного з нас. Вони є взірцем в усьому для дітей. Але сьогодні мова саме про тата, бо в нього день народження. У родині Могилянців із Хорошева тато – захисник, наставник у всякій домашній праці, зразок чесності та людяності. А ще він – господар дому. Саме таким прикладом для своїх дітей та внуків є батько й дідусь Віктор Григорович Могилянець.
Далекого 1949 року 12 липня у мальовничому селі Дашинка в селянській родині Лідії та Григорія Могилянців народився син Віктор. Хлопець був старшим із дітей, тому став вправним помічником батькам у всіх господарських справах. Залюбки переймав життєву батьківську науку. У щоденній сільській праці й клопотах швидко промайнули роки дитинства. Затим розпочалося цікаве й насичене юнацьке життя, яке вирувало. Де б не працював Віктор, завжди ставився до виконання професійних обов’язків сумлінно й відповідально. Був дисциплінованим і кваліфікованим працівником, користувався повагою серед колег та керівництва.
Якось на одній із зустрічей хлопець побачив тендітну красуню Галину. Дівчина одразу полонила його серце. Вирішив познайомитися. Саме у цій юнці Віктор відчув споріднену душу. Молодята почали зустрічатися й невдовзі одружилися. Подружжя виростило й виховало троє дітей. Усім прищепили любов до праці, до людей. Навчили вірності, доброті, виховали людську гідність. Діти, як пташенята, розлетілися з батьківського гніздечка у далекі краї. Тепер син і одна донька проживають за кордоном, але за ліпшої нагоди завжди спішать до батьківського дому, де на них із любов’ю чекають найрідніші люди. Нині Віктор Григорович і Галина Миколаївна тішаться успіхами шістьох онуків. Вже їм дідусь передає свою життєву науку – навчає всьому, що знає і вміє.
Часто пригадує чоловік пройдені роки важкої праці. Треба було всюди поспіти: рано запорати власне чимале господарство й на роботу вчасно прибути. Скрізь у родині Могилянців був порядок. Ще й тепер, у свої 73 роки, Віктор Григорович тримає живність, обробляє городи. Окрім цього, в усьому допомагає по господарству дочці, яка проживає у Хорошеві, в усьому її підтримує.
– Мій тато для мене і моїх синів – надійна опора і приклад для наслідування. Я його дуже люблю і щиро вдячна за постійну турботу, – каже донька Тетяна.
У попередні роки на татове свято завжди з’їжджалася велика й дружна родина. Галина Миколаївна готувала різні смаколики. Усі вітали рідну людину й бажали многая літ. Цьогоріч через війну за святковим столом зібралася не вся сім’я. Проте сучасні технології дозволили дітям і внукам «наживо» привітати любого й дорогого татуся й дідуся з днем народження.
Тож хай і надалі буде злагода і спокій у цій щасливій родині. Нехай на наступні дні народження, коли Україна переможе ненависного ворога, діти і внуки з радістю з’їдуться на таке бажане сімейне свято.
Підготувала Марія Сидоренко
