16-річна Мирослава вміє розважатися, відпочивати, працювати, допомагає батькам доглядати за трьома меншими сестричками і братом та вже заробляє перші гроші.


Мирослава Гребенюк навчається в 11 класі Хорошівського ліцею №2. Навчання дається дівчині легко, особливо точні науки. Найбільше їй подобається математика. Звичайно, у неї гарні оцінки і з трудового навчання, бо має хист до малювання, ліплення, гарно в’яже, вишиває та виготовляє різні вироби.
Талант Мирославки помітили ще в дитячому садочку. Вихователі постійно хвалили дівчинку, тому мама Оксана Адамівна вирішила записати шестирічну донечку в Хорошівський центр дитячої та юнацької творчості (ЦДЮТ) до Олени Андреєвої. Цікаво, що Олена Адамівна була керівницею гуртка й у Мирославчиної мами, яка також колись ходила на гурток випалювання та роботи з фольгою. Зараз вправна вчителька пропонує широкий вибір технік та способів розвиватись, виявляти творчість і фантазію, адже діти освоюють технічне моделювання, паперопластику, роботу з природних матеріалів та інше.
Мирослава вже з першого року відвідування ЦДЮТ стала учасницею обласних конкурсів. Неодноразово була переможницею чи фіналісткою. Вже у четвертому класі дівчинка стала третьою на Всеукраїнському конкурсі з початкового технічного моделювання. У старших класах вона відвідувала гуртки «Творча майстерня» та «Чарівна нитка».


Зараз дівчина готується до складання зовнішнього незалежного оцінювання, тому часу на відвідування гуртків у неї практично не залишається, та ще й коронавірус додав свої корективи й зробив усе дистанційним. Час від часу Мирослава створює деякі вироби вдома, проте вже рідше. Хоча ще цьогоріч у жовтні брала участь у виставці-конкурсі «Осінні фантазаї».

  • Мирослава дуже талановита, доброзичлива, щира, відповідальна. Відвідувала гуртки «Початкове технічне моделювання», «Іграшки та сувеніри», «Творча майстерня», «Чарівна нитка». У грудні минулого року вона брала участь у виставці-конкурсі «Зимова казка» в розділі «Новорічні іграшки». Мирослава спекла новорічні пряники та прикрасила їх. За свій оригінальний виріб вона отримала друге місце, – розповідає керівниця гуртків Олена Адамівна.
    Творча дівчина не може не творити. Особливо охоче робить Мирослава сюрпризи для рідних. Це і фотозони на дні народження, і паперові квіти та інше. Саме зараз для неї найцікавішим і найбільш захоплюючим заняттям є виготовлення медового імбирного печива. Вона сама випікає та розмальовує його. Все почалося у 2017 році, коли дівчина спробувала зробити рідним подарунки до Нового року. Потім були пряники до Дня святого Валентина, на 8 Березня, на конкурс і просто так. Мирослава створила сторінку в Instagram, де виставляє свої роботи. За майже три роки дівчина вже має своїх шанувальників, які замовляють у неї печиво. Це, звичайно, не робота, проте свої, хай і невеликі, кишенькові гроші дівчина має тепер завжди.
    Виготовлення імбирного печива дуже захопило юну майстриню. Щоб бути вправнішою, вона відвідувала онлайн майстер-класи з виготовлення медово-імбирного печива та навіть купувала уроки, на яких освоїла кілька секретиків.
  • Імбирно-медове печиво, якщо його не прикрашати глазур’ю, може зберігатися до пів року, бо в його складі до 50% меду. Але всі люблять, звичайно, розмальовані, особливо діти. Зараз я готую для своїх менших сестричок та братика печиво-розфарбовки до Дня святого Миколая. Цю ідею я запозичила в інтернеті та втілила у життя, – ділиться юна майстриня.
    Батько Мирослави, Василь Володимирович, гарно малює, мама, Оксана Адамівна, окрім поробок, гарно вправляється на кухні, особливо добре готує десерти, рулети, торти. Тому дівчині було у кого перейняти уміння та успадкувати талант. Батьки пишаються своєю донькою:
  • Вона – наша помічниця, вміє і вчить дружити своїх сестричок. Все, що робить, то все для них: сюрпризи на свята, солодкі прянички. Дуже вболіваємо за долю Мирослави. Такий непростий рік! Як доведеться здавати ЗНО, як і куди вступати? Проте вона у нас дуже відповідальна і самостійна, – розповіла мама Оксана.
    У час, коли молодь цікавлять лише розваги та соцмережі, дуже приємно зустрічати скромних, але цілеспрямованих її представників і представниць. Побажаємо Мирославі гарної долі, вдалого вступу та не полишати хобі, а, навпаки, розвивати його й отримувати максимум задоволення і ще й надихати інших своїм прикладом.
    Любов Дем’янчук