Земні надра нашої поліської Хорошівської громади дуже багаті. Місцевий музей коштовного й декоративного каміння славиться на весь світ своїми унікальними експонатами. Проте найцінніший скарб нашого краю – його працьовиті, творчі, завзяті мешканці.
Саме про жителів громади, їхні досягнення, про видатних людей рідного краю і хочемо розказати. А розповідь будуємо у формі абетки. Як із букв складаються слова, так із надбань наших земляків складається авторитет та добробут громади.
Альтанки
На березі річки Ірша хорошівці мають чудову зону відпочинку. Вісім альтанок готові прийняти понад 120 осіб одночасно. Упорядковані місця для багаття, є гойдалки для діток. За такий прекрасний куточок ми дякуємо нашим ініціативним лісівникам. Це місце, де можна святкувати урочистості, просто відпочивати сім’єю. Молодь любить його за вдалі селфікадри на фоні річки та Кутузівського парку. Завітайте до нас, помилуйтесь природою та відпочиньте у затіненій альтанці!
Будинок культури
Величезна архітектурна споруда будинку культури вражає. Мабуть, рідко яке місто може похвалитися таким багатством оформлення приміщення як зовні, так і всередині. Якщо ви бачили наш будинок культури, але не зайшли всередину – ви його не бачили. Мозаїка, «мармуровий паркет», художня ліпка, великі люстри, дві зали для концертів, танцювальний клас, зали для офіційних зустрічей, просторі кімнати для гуртків співу та образотворчого мистецтва – це ще не весь список переваг. Проте не лише архітектурою славиться наш будинок культури.Діє у ньому 8 народних колективів та 1 зразковий. Робота усіх працівників помітна не лише в районі та області, а й за межами України.
Волонтери
Наше селище хоч і невелике, та має чимало активних людей, які з радістю ініціюють та долучаються до добрих справ. Посадити дерева, прибрати занедбану територію, впорядкувати забуті пам’ятники, доглянути за бездомними тваринами – про таке не потрібно просити. Хорошівські волонтери завжди першими приходять на допомогу туди, де інші навіть не помічають проблем. Варто відмітити активну групу хорошівців, що об’єдналися в громадську організацію «Захисники тварин смт Хорошів». Вони надають бездомним тваринам прихисток у спеціальних будиночках, лікують їх, оперують при потребі, стерилізують, постійно годують та шукають дім.
Граніт
Уважні гості нашого селища завжди звертають увагу на те, що біля кожного будинку є щось зроблене із граніту: плитами викладені стежини, бруківка, декоративні прикраси, підвіконня, фундаменти, прикрашені паркани, сходинки та ін. Чому так багато? Бо саме ця гірська порода є основою наших природних покладів. Одним із найбільших в Україні є Лезниківське родовище граніту, яке знаходиться на території нашої громади. Там видобувають величезну кількість тонн граніту та виготовляють із нього різні вироби. Гранітні кар’єри вражають своєю масштабністю.
Ґендер
Останнім часом активно говорять про це поняття. Ми, хорошівці, можемо похвалитися не лише тим, що знайомі із ним, а й тим, що намагаємося будувати суспільство не лише рівних прав, але й рівних можливостей для усіх, аби поширювалося ненасильницьке спілкування, толерантне ставлення людей між собою. Тобто намагаємося жити за принципами ґендерної рівності. Найкращий показник цьому – депутатський склад у селищній раді. Кількість жінок-депутаток навіть більша за кількість чоловіків (58 %). За цим показником наша громада має перше місце в області.
Жінки активно працюють на розвиток громади: готують звернення, запити, проєкти рішень. Саме за ініціативою жінок було запроваджено бюджет участі. Жінки-депутатки активно пишуть грантові проєкти, спрямовані на розвиток громади.
Дуби
Є багато легенд, переказів, вигаданих історій про наш Кутузівський парк. Заперечити чи підтвердити їх можуть столітні дуби, що там стоять. Проте саме вони бачили за своє життя стільки, що воліють мовчати. А якщо серйозно, то, прогулюючись серед таких велетів, мимоволі набираєшся сили, спокою та енергії.
Улюблена забавка хорошівців та й гостей міста – обіймати стовбур, а для цього потрібно 5-6 людей. Приїжджайте до нас набиратися сили!
Екскурсії
Хорошівська територіальна громада має чим похвалитися та що показати. Тому часто до нас приїздять гості з різних міст і навіть із-за кордону. Велика кількість музеїв: музей вишиванки (Рижани), народний музей історії району (Хорошів), музейна кімната-світлиця БГЖО «Нитка Аріадни», ну, і, звичайно ж, Музей коштовного і декоративного каміння.
Наша природа задовольнить бажання і сподівання найвибагливіших природоманів. Та родзинкою Хорошева є екскурсії з видобутку дорогоцінного каміння. Бажаючим пропонують самостійно спробувати покопати землю в районі шахт і знайти сувеніри – дорогоцінні камінці – кварци, топази, а подекуди й берили.
Єгор Охотенко
Так у світському середовищі звали Архієпископа Сергія (12.03.1890-02.10.1971), священнослужителя, ієрарха Білоруської автокефальної православної церкви, архієпископа Мінського БАПЦ, єпископа Мелітопольського УАПЦ. Народився в с. Малі Горошки (нині село в межах Хорошева) у родині хліборобів Прокопія і Феодосії Охотенків. У 14 років попросив благословення у батьків та пішов у Богоявленський чоловічий монастир (м. Житомир). Із 1925 по 1937 рік ієромонах Сергій служив у парафіях Коростеня, Народич, Ємільчиного та ін. у 1937 році піддавався репресіям за пастирську діяльність та українські національні переконання.
Жива криничка
І у Хорошеві, і на околицях є багато джерел. Люди їх помічають і по можливості впорядковують. Зазвичай це роблять меценати. Проте місцеві жителі чи учні школи, або просто активні та небайдужі громадяни слідкують за їх життям.
Жива криничка – то подарунок прохолоди та свіжості, то водичка, що додасть страві смаку і не міститиме шкідливих домішок. Джерельна вода має природнє очищення, не тече в трубах – тому завжди втамовує спрагу, дає енергію та свіжість.
Одне з таких джерел є у лісі між Хорошевом та селом Теренці. Люди, які часто беруть воду з нього теплими словами згадують благодійника Богдана Зеленка, який впорядкував криничку та територію біля живого джерела.
«Забой»
Таку назву серед місцевого населення мають усі штучно створені водойми. Раніше на місцях «забоїв» діяли кар’єри, копальні, видобуток у яких припинився, і вони заповнились водою. Краса таких місць вражає: там завжди найкращі весільні фотосесії, найбільша риба, найприємніший відпочинок. Жителі використовують більшість таких водойм як місця для купання. Деякі з них є досить глибокими, на дні інших лежать великі камінні брили, у вмісті води третіх є радіоактивні елементи. Кожен «забой» має свою назву серед місцевих: Голубий Дунай, Теренецький, Кислий, Мертвий та ін.
дИм
Не дуже приємною особливістю Хорошева є дим. У селищі немає природного газу, тому опалюють будинки та квартири електрикою та дровами. Тому в опалювальний сезон із коминів майже кожного будинку йде дим. За ним часто можна передбачати погоду: піднімається вгору – на гарну погоду, стелеться додолу – на негоду.
Є ще один вид диму, який заполоняє селище одразу після закінчення опалювального сезону. «Любителі» чистоти й досі палять суху траву, дехто просто спалює сміття, щоб не вивозити на сміттєзвалище. Особливо важко загасити пожежу торф’яників, вони можуть тліти по кілька днів, поки не піде дощ. Активісти та місцеві ДСНСники борються із цією проблемою. Проте найголовніше – навчитись берегти та цінувати те, що у нас є!
Ірша
Річка, що є найдовшою лівою притокою Тетерева, протікає через Хорошівський район. Іншою назвою Ірші є Ржа, Рза. Перша літописна згадка відноситься до 1018 року, коли князь Святополк Окаянний зі своєю дружиною шукав броду через річку Ржу в поході на Київ. Таку назву річки пов’язують із наявністю у воді іржі (оксидового заліза).
На березі річки можна чудово відпочити, порибалити, бажаючі можуть також поплавати. Найулюбленішим місцем відпочинку хорошівців є гребля, що розташована на Ірші. Там чудова зона для знімків, поряд є місця для відпочинку. Нещодавно русло ріки розчистили та встановили маленький фонтанчик біля греблі.
Приходь, милуйся, відпочивай, роби селфі – і нехай усі дізнаються, як гарно у Хорошеві!
Їжа
Певно, кожне місто чи село може сказати, що має особливі страви, які не готують більше ніде. Такі страви є і у нас! Окрім страв, ми можемо похвалитися ще й місцями, де такі страви готують. Пропонуємо відвідати кафе «Мандри» та кафе «Милосердя» та вочевидь переконатися, що їжа у Хорошеві – найкраща!
Йоговин)))
Жителі нашого селища спілкуються в побуті суржиком. І слова типу «йоговин», «єїн», «ондо», «лижок», «гурок» та інші – не відійдуть від нас, певно, ніколи. Та це і не так погано, якщо знати, що є літературна заміна таким колоритним слівцям. Особливою живучістю користуються саме слова «єїн» та «йоговий». Їх використовують як люди старшого покоління, так і молодь. Саме молодь найчастіше усвідомлено говорить суржиком, щоб надати своїм висловлюванням певного забарвлення й колориту, щоб було «прикольно».
Квіти
Квіти скрізь і всюди у Хорошеві: на клумбах, біля парканів, біля будинків жителів. Особливою любов’ю користуються навесні тюльпани різноманітних сортів і кольорів, нарциси різних форм і відтінків, трохи пізніше – буяють півонії, іриси. Полюбляють у нас бузок, жасмин, інші декоративні квітучі кущі. Влітку милують око різнобарвні лілії, троянди, гладіолуси, мальви, соняхи. Осінь дарує сальвії, айстри, флокси, жоржини, хризантеми, чорнобривці. Окрім цього у квітниках господинь буяють кручені паничі, клематиси, інші квітучі рослини. У Хорошеві люблять квіти і прикрашають ними всі куточки.
Ластівки
Одним із найшановніших в Україні птахів є ластівка. Це − Божа пташка. Якщо ластівка в’є під чиєюсь стріхою гніздо, то це передвіщає щастя тій родині. Певно, саме тому у нас у Хорошеві майже біля кожної хати можна побачити ластівчині гнізда. Навіть на багатоповерхових будинках живуть ці маленькі граційні птахи. Спостерігаючи за прведінкою цих пташечок наші старожили прогнозують погоду.
Музеї
Гордістю кожного міста чи селища є його музеї. Проте наш Музей коштовного та декоративного каміння є гордістю всієї України. Геологічний музей має зібрання унікальних мінералів та гірських порід, що добувають у нашому краї: аквамарини, берили, гірський кришталь, димчатий кварц, чорний моріон, рожеві, блакитні та поліхромні топази; габро, граніт та ін. Колекція музею постійно поповнюється новими зразками не лише з українських, а й із зарубіжних родовищ. Наш музей коштовного та декоративного каміння вміє дивувати. Навіть найбільші скептики виходять задоволеними та здивованими після екскурсії. У музеї відбуваються всеукраїнські науково-практичні конференції, сюди приїздять туристи зі всього світу.
Нейдорф
Саме таку назву до 1946 року мало село Хорошівської громади Заздрівка. Нейдорф, Нова колонія, Нойдорф, Найдер, Найдур – такі варіації назви ще й досі живуть серед місцевих. Назва села походила від прізвища німецького колоніста Neudorf. Серед німецьких переселенців було багато лютеран та баптистів. Церква, що вони збудували, є об’єктом архітектурної спадщини. Вона й досі функціонує як церква євангельських християн-баптистів та є місцем, яке люблять відвідувати туристи й гості нашої громади.
Оркестр
Справжньою перлиною громади є наш народний духовий оркестр Хорошівського будинку культури, який уже майже 20 років має звання «народний». Ще недавно ним керував нині покійний Ілля Дмитрович Горностай, досвідчений педагог, талановитий музикант. Колектив – лауреат багатьох обласних, районних конкурсів. Завжди виборює призові місця. Учасник усіх районних масових заходів, улюбленець глядачів. Добре знаний на теренах області.
Найцікавішою подією у селищі є обласне свято духової музики, що проходить що два роки. У ньому беруть участь аматорські та муніципальні духові оркестри. Приїздять до нас на свято учасники із багатьох районів та міст, залучаються й закордонні гості.
У рамках свята відбувається парад та театралізовані виступи духових оркестрів.
«Прапор»
Частиною історії й одночасно її літописцем є часопис «Прапор». Газета заснована у 1932 році. Раніше носила назву «За більшовицькі темпи», після визволення від нацистів – «Колгоспна праця». Сучасну назву газета отримала після відміни об’єднання з Черняхівським районом. З 1975 року редакція розмістилася в новому типовому приміщенні, де на першому поверсі була друкарня. Нині «Прапор» друкується у Вінниці. У газеті можна прочитати новини громади, району та області, привітати рідних і близьких із днем народження чи весіллям, переглянути програму телепередач. Є тут і цікавинки для дітей, корисні поради для господарів і господинь. Часто друкуються літературні твори земляків, краєзнавчіі дослідження.
Рибалки
Наша громада може похвалитися великою кількістю добровільних громадських об’єднань. Чимало таких є і серед рибалок. Любителі рибної ловлі створюють громадські організації не формально на папері, а дуже відповідально ставляться до місії, що взяли на себе. Вони зариблюють водойми, очищають їх від мулу та бруду, слідкують за чистотою прибережних територій, впорядковують місця для відпочинку та риболовлі. Грушківські рибалки «Рибацький рай» проводять гучні святкування Дня рибалки, долучаються до інших заходів, що проходять у громаді. Вони активні та свідомі громадяни. Інвціативними та дієвими є рибалки і в селі Дворище. Шефство над Хорошівською водоймою взяла місцева громадська організація рибалок. Саме вони встановили вбиральні, облаштували смітники, привезли пісок, щоб можна було облаштувати пляжі для дітей, зробили місточки для зручного занурення, розчистили берег, зарибили водойму, встановили альтанки та лавочки. Все для гарного відпочинку наших жителів. Ми щиро вдячні їм за працю та турботу.
Спортивна школа
Хорошівська дитячо-юнацька спортивна школа готує хороших спортсменів та спортсменок. Тут є відділення з футболу, баскетболу, шахів, настільного тенісу, боксу, аеробіки, фрі-файту. Тренери готують діток до участі в обласних, всеукраїнських та навіть міжнародних змаганнях. Зокрема, тренер з фрі –файту Сергій Козакевич підготував переможця Міжнародних змагань із фрі-файту. Є чимала кількість юних боксерів, що отримали золото на Всеукраїнських змаганнях. А які граційні та стрункі учасники й учасниці секції зі спортивної аеробіки! Гордимося нашими тренерами та їхніми вихованцями.
«Тandem kava»
У центрі Хорошева, біля пошти, під розлогими каштанами розташувалась маленька, але знакова кав’ярня «Тandem kava». Це місце знають і люблять усі хорошівці. Сидячи на зручних диванчиках, можеш спостерігати через тоновані скляні стіни кав’ярні за життям селища. Смакувати різними напоями, що готує бариста, спробувати тістечка місцевих кондитерів, перекусити хот-догом, послухати приємну музику та просто відпочити. «Тandem kava» приймає замовлення на неформатне святкування важливих подій, вона дружня до сімей із дітьми. Приємні баристи з радістю виконують спецзамовлення, варіюють складники напоїв, аби кожен лишився задоволеним.
Урочистості
Хорошівці вміють і люблять святкувати. З нагоди різних свят у центрі селища часто відбуваються різноманітні урочистості та гуляння. Жодна подія не проходить повз увагу наших громадян. Люди охоче беруть участь у велопробігах, спортивних змаганнях, вечорах пам’яті та святкуванні Днів селища, інших цікавих заходах.
«Феєрія»
Дитяча театральна студія «Феєрія» існує у нас не так давно, проте немає жодного жителя в громаді, котрий би не знав про неї. За чотири роки учасники стали переможцями багатьох обласних та всеукраїнських фестивалів. Є й здобутки на міжнародних конкурсах. Керівниця гуртка Ірина Сівінська не зупиняється на досягнутому, постійно оновлює репертуар, працює над сценічною мовою вихованців, знімає відеоролики, залучає юних акторів до участі у різних проєктах.
Хорошів
Наше селище зовсім недавно отримало таку назву, та усі жителі вже звикли і полюбили її. Селище мало за свою історію кілька назв: Олександропіль, Горошки, Хорошки, Кутузове. Останньою була назва Володарськ-Волинський. Володарський – це прізвище радянського комуніста, який жодного відношення не мав до життя громади. Процес декомунізації дав можливість змінити назву. Були громадські слухання, голосування, й обрали назву Хорошів. Вона має зв’язок з історичним минулим, співзвучна з назвою Хорошки, й осучаснена під вимоги молоді. Селище стало називатись Хорошів – бо люди в нас хороші!
Церкви
Свобода віросповідань та багатонаціональність жителів містечка зумовила наявність у Хорошеві великої кількості храмів. У нас є церкви УПЦ МП, ПЦУ, костьол, церкви християн протестантських напрямків. Є церкви, що мають понад сторічну історію. Якщо ви навіть не ревний віруючий, вам все одно буде цікаво та пізнавально у нас.
«ЧІП»
Гордістю селища та всього району є фольклорний ансамбль, що виконує народні та авторські пісні у творчій обробці. Керівником гурту є Олег Шишук, заслужений працівник культури України. Ансамбль став переможцем талант-шоу «Україна має талант-2», є учасником багатьох міжнародних конкурсів. Соліст гурту Олександр Нечипоренко може співати дуже високі ноти, надзвичайно високі партії. Часто його виконання плутають із жіночим. Особливістю цього гурту є автентичний спів народних пісень, тонке почуття гумору та народна прихильність. Фольклорний гурт «ЧІП» – дипломант регіонального фестивалю «Клич Полєсся» у м. Лясковічі Республіки Білорусь, міжнародного фестивалю «Джавера» у м. Венеція (Італія), регіонального фестивалю «Дзвінкі перлини Верховини» (м.Ужгород).
Штиль
У нашому селищі живе дуже цікавий 80-річний чоловік Сергій Штиль. Він активний мешканець Хорошева. Чоловік веде відеоблоги, багато фотографує, на всі події реагує оригінальними дописами у соцмережах. Яка б подія не відбувалась у Хорошеві, Сергій Штиль там присутній. Сам він себе називає Сєрьога, такий же номерний знак розміщений на його велосипеді. А їздить пан Сергій багато: водойми, ліс, парк – це його улюблені місця. Завжди з гучною музикою та гарним настроєм. Берімо приклад із таких цікавих, активних та небайдужих до себе і громадськості людей!
Щит
Цей геральдичний символ є гербом Хорошева. Його автором є історик, краєзнавець Ігор Цвіра. Символіка, що зображена на щиті, є невипадковою: сонце – символ світла та багатства, його повний диск означає розквіт краю. Зубчаста оборонна стіна вказує на історію виникнення селища (навколо пізньосередньовічного замку). Зображена фігура ювелу (кристалу моріону), на якій схрещені два молотки, – геологічний та гірничий. Ювел вказує на основне багатство краю – скарби Волинського родовища. Молотки символізують працю геологів та гірників – повага до людей, що створюють багатства Хорошева. Блакитна хвиля – річка Ірша, навколо якої розташоване наше селище.
кін(Ь)
Тому що у Хорошеві немає громадського транспорту, то переважно усі користуються велосипедами. Але нерідко можна побачити й запряжені підводи. Найчастіше так у Хорошів приїжджають на базар – зручно привезти та купити все необхідне. На возах перевозять вантаж. Звичайно, коней використовують і в домашньому господарстві, для посадки, волочіння та осипання картоплі, обробки землі. Коні – то звичне явище в центрі селища, бо люди їздять у справах. Коней можна побачити у шкільному саду, саме ними обробляють присадибні ділянки. На сьогодні кінЬ – вірний помічник жителів нашої громади.
Юшка
Важливо не плутати з ухою!!! Поліська страва подається холодною. Юшка – це суп із квасолі, грибів, часто риби чи (рідше) м’ясного узвару. Готувати юшку у нас вміють усі господині. Це традиційна страва на весіллі, дні народженні, на різні свята і без приводу також. Юшку вважають хорошою закускою. Хто ще й досі не знає, що це за страва, – гайда до нас у Хорошів холодну юшку смакувати!
Яків Батюк
Уродженець села Рижани (12.05.1918 – 07.09.1943) – Герой Радянського Союзу (посмертно). Під час Другої світової війни Яків Батюк керував Ніжинським підпіллям. Ще у ранньому дитинстві унаслідок нещасного випадку повністю втратив зір. Та це не стало на заваді навчанню: після закінчення школи вступив до Київського університету ім. Т.Г. Шевченка та отримав диплом юриста. За направленням поїхав працювати у місто Ніжин. Там і застала його війна. І саме він очолював підпілля, яке тримало зв’язок із партизанами та боролося з нацистами. Ми пишаємося своїм мужнім земляком-героєм.
Як бачите, багато цікавого й корисного можна у нас побачити, почути, спробувати. Запрошуємо на гостину! Приїздіть, не пошкодуєте!
Любов Дем’янчук
