І знову Іршанська громада у жалобі. Четвертого березня тут прощалися із загиблим героєм Петром Сергійовичем Чумаком. Він служив старшим солдатом, старшим стрільцем-оператором у складі першого відділення першого взводу восьмої роти третього механізованого батальйону однієї з військових частин Збройних сил України.
Загинув Герой Петро Чумак 15 червня 2023 року поблизу населеного пункту Рівнопіль Донецької області під час виконання обов’язків військової служби при захисті Батьківщини.
Народився він 11 червня 1978 року в селі Ковалі Коростенського району. Пізніше родина переїхала в селище Іршанськ, тут працювали. Зростав Петро в дружній багатодітній сім’ї, де батьки Марія Сергіївна та Сергій Пилипович виховували п’ятеро дітей – двох доньок і трьох синів. Петро був другою дитиною. Батьки працювали і робили усе можливе, аби дати гідне виховання, освіту своїм дітям та забезпечити сім’ю. У Ковалях проживала бабуся, там був город, господарство. Тому вся родина трудилася, діти були привчені до праці, в усьому допомагали старшим. Петро знав та вмів виконувати усяку роботу і в городі, і в господі. У нього до всього горнулися руки.
У 1995 році він закінчив 9 класів Іршанської загальноосвітньої школи. Продовжив навчання в Коростенському професійному технічному училищі №16 та здобув професію водія. Служив строкову службу в Прилуках на Чернігівщині. Повернувся, пішов працювати.
Дуже любив спорт, риболовлю. Збирати гриби в лісі – для нього було особливе задоволення. Сестра Людмила згадує: «Петро завжди бачив і збирав гриби там, де ми їх не бачили».
Упродовж свого трудового життя Петро Сергійович працював на кількох підприємствах каменепереробної і каменедобувної галузі. Жив в Іршанську разом із батьками.
Коли в Україну прийшла повномасштабна війна, Петро Чумак був мобілізований у січні 2023 року до Збройних сил України. Спочатку проходив підготовку, навчання в Рогачеві, а потім був направлений безпосередньо в район бойових дій. Воював, захищав Батьківщину від окупантів у складі штурмової бригади. Був надійним товаришем для своїх побратимів. Завжди був першим у складних небезпечних завданнях, старався оберігати своїх товаришів.
Сестра Людмила Сергіївна переповідає, що сказав про її загиблого брата один із побратимів: «Такого бійця, як Петро, потрібно ще пошукати. Він не міг сидіти без діла. Він був свідомим захисником. Весь час рвався щось робити, аби швидше здобути Перемогу. Він був сміливим і готовим віддати життя за своїх товаришів».
Понад вісім місяців родина сподівалася на те, що їхній син, брат повернеться живим додому. Адже сповіщення про те, що він зник безвісти, отримали ще 5 липня 2023 року. Проте, на жаль, ці сподівання виявилися марними. 4 березня в Іршанську відбулося прощання із загиблим Героєм Петром Чумаком. Зустрічали і проводжали земляки Воїна-Захисника живим коридором на колінах. Офіційна траурна церемонія відбулася на центральній площі селища Іршанськ біля палацу культури «Титан». Відспівували загиблого Героя в місцевому храмі Покрови Богородиці. Поховали його з усіма громадянськими і військовими почестями на місцевому кладовищі.
Висловлюємо співчуття батькам, братам і сестрам, усім рідним та близьким.
Пам’ять про подвиг наших Героїв, які поклали життя на вівтар Свободи і Незалежності України, житиме вічно.
Герої не вмирають!
Світлана Федоренко
