25 березня весь Хорошів, у тому числі й колектив місцевого відділення поліції, ветерани міліції/поліції були в жалобі. А родина втратила дорогого сина, чоловіка, батька. Навіть небо плакало від горя того дня.
Захищаючи державний суверенітет та територіальну цілісність України від російського агресора й окупанта, загинув наш земляк, житель Хорошева Сергій Анатолійович Панченко. Він частину свого життя віддав службі в управлінні внутрішніх справ (зараз Національна поліція). Багато колег, із якими він служив, прийшли провести його в останню дорогу.
Було також дуже багато односельчан, які прийшли віддати останню шану загиблому Герою, вони зустрічали й проводжали траурний кортеж із тілом загиблого Воїна на колінах та зі сльозами на очах. Духовий оркестр грав траурні мелодії і сповіщав усім, що у громаді велике горе.
Панченко Сергій народився 22 вересня 1974 року. Здобув середню технічну освіту – закінчив Житомирський будівельний технікум, здобув спеціальність технолога-будівельника.
Проходив службу за призовом у Збройних силах України з1993 по 1994 рік.
17 березня 1995 року розпочав службу у Володарськ-Волинському районному відділі міліції. Спочатку був на посаді помічника слідчого, а потім слідчого. Вийшов на пенсію із органів внутрішніх справ старшим слідчим у званні майора міліції.
У 2014 році, коли розпочалася війна на Донбасі, то Сергій Панченко добровільно був в АТО в районі Щастя на Донеччині, хоча на той час мав трьох неповнолітніх дітей. Він був поранений. Мав посвідчення учасника бойових дій.
Співробітники, з якими Сергій Анатолійович служив у міліції, дуже гарно його характеризують і як фахівця, і як товариша по службі, і як людину.
Після того, як Сергій звільнився з органів внутрішніх справ, він працював на різних підприємствах, бо ж потрібно було утримувати родину. Він мав прекрасну сім’ю – кохану дружину Тетяну і дітей, яких сердечно любив та завжди піклувався про них, а також піклувався про свою матусю.
Із початком повномасштабного вторгнення російських окупантів в Україну Сергій Панченко прийшов до місцевого Територіального центру комплектування та став до лав місцевої роти охорони. Десь у лютому 2023 року він був направлений до військової частини Збройних сил України, де і проходив службу у званні старшого сержанта на посаді командира бойової машини – командира механізованого відділення механізованого батальйону. Службу ніс чесно, був надійним товаришем для побратимів, виявляв сміливість і винахідливість у виконанні бойових завдань.
Загинув боєць-захисник Сергій Панченко 20 березня в районі населеного пункту Міньківка на Донеччині від ворожого артилерійського обстрілу під час виконання бойового завдання.
Лютий ворог обірвав життя молодого чоловіка, батька, сина… Проте він загинув за Україну, він захищав від ворога свою сім’ю, рідну землю і кожного з нас. Пам’ятаймо про це!
Заупокійна служба пройшла у Свято-Михайлівській церкві в Хорошеві, яку провів настоятель храму отець Петро.
Під час прощання на кладовищі виступили Хорошівський селищний голова Володимир Столярчук, який висловив скорботу з приводу загибелі земляка, жителя громади, молодого чоловіка, якому б ще жити й жити, ростити своїх дітей. А також висловив щирі співчуття родині загиблого Воїна-захисника. Зокрема він сказав: «Діти можуть гордитися своїм батьком, бо він Герой». Від військових слово мав капітан Олександр Безпалюк. Він працював разом із Сергієм у міліції, а пізніше співпрацювали в роті самооборони в Хорошеві. Йому важко було говорити, бо загибель товариша – тяжка втрата. Він сказав, що Сергій був хорошим наставником, добрим другом, добрим батьком». Виступив колега Сергія Панченка по службі в міліції Броніслав Кириленко: «Сергій Анатолійович був різносторонньою людиною. Під час служби у відділі міліції він був хорошим відповідальним спеціалістом, ретельно виконував свої посадові обов’язки – розслідування кримінальних справ. Окрім цього був різнобічно розвиненим: активним у спорті, брав участь у різних змаганнях, захищаючи честь колективу. А також був активним учасником художньої самодіяльності. Він користувався авторитетом і повагою серед товаришів по службі. Відзначався хорошим характером, любив жартувати, мав гарне почуття гумору, був душею компанії. Сергій любив рибалити, був завзятим грибником. Можна багато гарного про нього розказати. Але війна забрала у нас порядну добру людину, гарного товариша, доброго батька і чоловіка. Ми будемо завжди його згадувати добрим словом. А його подвиг в ім’я України назавжди записаний в історії нашого народу», сказав він.
Поховали загиблого за Україну Воїна-Героя Сергія Панченка на місцевому кладовищі з усіма громадянськими та військовими почестями.
Царство Небесне Воїну Сергію!
Підготував Артем Поліщук
