«Ліпше віддай життя за найяснішого цісаря». росіяни на війні. Нічого не змінилось.
Перечитуємо класику про Першу світову війну.
***
Швейк розповідає про переваги стрілянини:
“Дорога зробилася нестерпно погана, і передовий загін, який повинен був забезпечити нічліг для одинадцятої роти, вже аж поночі набрів у лісочок біля річки. Цей лісочок мав привести їх до Лісковиць.
Балоунові уперше в житті доводилося йти невідомо куди. Все: і темрява, і те, що їх послали наперед шукати квартири, здавалося йому надзвичайно таємничим; раптом у нього з’явилася підозра, що це не випадково.
— Камради, – тихо зойкнув він, спотикаючись на стежці, що звивалася уздовж річки. – Вони принесли нас у жертву.
— Як то? – теж стиха визвірився на нього Швейк.
— Камради, не кричіть так, – благальним голосом просив Балоун. – У мене аж мороз поза шкірою. Я відчуваю, що вони нас почують і відразу почнуть стріляти. Я це знаю. Вони нас послали вперед, щоб ми перевірили, чи немає поблизу ворога, а коли почують стрілянину, то одразу ж дізнаються, що далі йти не можна. Ми, камради, розвід-пантруль, як учив мене капрал Терна.
— То йди вперед, – сказав Швейк. – Ми підемо за тобою, а ти захищай нас своїм тілом, якщо вже вродився таким велетнем. А як тебе підстрелять, ти нам відразу голосно «охни», аби ми вчасно могли зробити «nieder». Ну й вояка з тебе, кулі боїться. Кожен вояк має з цього тільки радіти, адже він знає: що більше куль ворог вистріляє, то менше залишиться в нього боєприпасів. Кожен постріл, спрямований ворожим солдатом проти тебе, зменшує його боєспроможність. До того ж, стріляючи в тебе, він страшенно тішиться, бо принаймні не мусить і далі тягти на собі патрони, йому й бігти легше.
Балоун тяжко зітхнув:
— Але ж у мене вдома господарство.
— Сери в господарство, – порадив Швейк. – Ліпше віддай життя за найяснішого цісаря. Та невже тебе цього не вчили на військовій службі?”
Ярослав Гашек “Пригоди бравого вояка Швейка”
З чеської переклав Степан Масляк
EX Libris Abraham Hosebr
