Одного разу англійський письменник Артур Конан Дойл, творець образу геніального Шерлока Холмса, лікар за освітою, приїхав до Парижа. На вокзалі до нього з рішучим виглядом підійшов таксист, мовчки взяв його валізу, запхав у багажник і, лише сівши за кермо, поцікавився:
– То куди ж вас відвезти, месьє Конан Дойл?
– Як, ви знаєте мене? – приємно здивувався письменник.
– Уперше бачу, – зізнався шофер.
– Як же тоді дізналися хто я?
– Та скориставшись описаним вами дедуктивним методом, – гордо промовив таксист. – По-перше, я прочитав у газетах, що Артур Конан Дойл два тижні як перебуває в нас на відпочинку, у французькій Рив’єрі. По-друге, я про себе відзначив, що поїзд, з якого ви зійшли, марсельський.
Потім побачив, що ви маєте засмагу, яку можна набути, тільки побувавши на узбережжі Середземного моря щонайменше днів десять. З того, що у вас на середньому пальці правої руки є незмивна чорнильна пляма, зробив висновок, що ви письменник. За манерою триматися ви лікар, а крій костюма лондонський. Таким чином, звівши всі спостереження воєдино, я сказав собі: ось він, Конан Дойл, – уславлений творець великого детектива Шерлока Холмса! Почувши пояснення таксиста, письменник був приголомшений.
– Та ви самі майже Шерлок Холмс! – захоплено вигукнув він, – коли зуміли зробити такий висновок за такими незначними деталями!
– Так-то воно так, – раптом зам’явся шофер. – Але я помітив і ще одну невелику деталь.
– Це яку ж?!
– Ярлик, приклеєний до вашої валізи. На ньому було крупно виведено ваше ім’я та прізвище!
На фото: Артур Конан Дойл із сім’єю, квітень 1922 року
Roman Pidruchnyi
Підготував Олександр Голяченко
Підготував Олександр Голяченко
