УЩЄМЛЬОННИЄ. Частина 3.
Коли ми кажемо про «ущємльонних», то маємо на увазі тих, хто активно з піною в роті розповідає про утиски російськомовних, просуваючи російські наративи.
Засновниця проєкту Мілла Денчик розбирає аргументи «ущємльонних».
Сьогодні – четвертий та п’ятий аргументи.
4. «А может вы нашим воинам русскоговорящим что-то скажите? А их больше половины!»
По-перше, надайте статистику, бо кричати можна що завгодно. По-друге, прикриваючи відверте небажання переступити власний егоїзм нашими героями, викликає лише огиду (посилайте одразу таких). Герої на фронті, як ніхто, розуміють важливість мови. Та не усім вдається перейти в стресовій ситуації одразу.
Але ви, що знаходитесь у відносній безпеці, маєте допомагати не лише фінансово чи фізично, а й духовно. Формувати сильну та незламну українську ідентичність.
5. «Я не буду переходить под обстрелами на украинский».
Я можу зрозуміти. Багатьом складно зробити це, коли над головою літають ракети. Та все ж знаю купу людей, яких якраз це й змусило відмежувати себе від усього російського.
До того ж, купа мовних скандалів виникає між переселенцями та мешканцями західних регіонів. Тобто, людина живе вже не один місяць в україномовному середовищі, але відверто упирається спілкуватися рідною мовою? Чому? Бо це лінь, егоїзм і небажання визнати, що жив ти не так, не мислив національними категоріями.
© Мілла Денчик.
Завершення буде.
Підготував Олександр Голяченко
