Вдячність
Ніколи не називав себе вголос націоналістом. Оминаю слова із закінченням «іст». Але нині націоналістом мусить ставати кожен. Причому войовничим. Хто в зброї, хто в духові.
Тепер, як ніколи раніше, тепер і пізніше – нація повинна бути безмірно вдячна тим, хто стоїть на східно-південно-північних рубежах. Тому, що саме в цій сакральній удячності зріє народження-відродження нації.
Ті, що за неї стоять ТАМ, мають відчувати цю Вдячність повсякчас, лягаючи в окопах і встаючи, і не підводячись більше ніколи…
Бо тільки так освячується смертний подвиг. Тільки з цього постає, стоїть і підноситься нація.
Щоденник “Епіграфи ранків, епілоги вечорів”.
Мирослав Дочинець
Підготував О.Голяченко