І я повстав. Душа спитала – доки?!
Втопили край у підлості і злі.
І я сказав: чужинці, дайте спокій.
Не сійте зради на моїй землі.
Уже і так насіяно. Вродило.
Вже не бере не плуг, ані коса.
А ми ще є. І то найбільше диво,
що цей народ іще раз воскреса.
Ліна Костенко
Підготував О. Голяченко
