Інформаційний супротив. 737-й день

Іноді цікаві історії приходять до тебе самі.
Я спокійно сидів за спиною Великого поета, на Валу, слухав Blackberry Smoke, розмірковуючи, чи міг молодий поет, малюючи пушки Чернігівського бастіону, передбачити, що через рік стане солдатом та прослужить 10 років. І ще міркував над долею його малюнків.
Біля мене зупинився військовий у формі, з рукою на перев’язі.
– Там ногу втратив? – спитав він мене ще раз, після того, як я витягнув навушники.
Я розповів.

Він підсів поруч покурити.
– Перший раз бачу офіцера, та ще й майора, без ноги, – сказав він. – Офіцери у такому званні дуже рідкі гості у нас на «нулі».
– Офіцери бувають різні, – відповів я йому протягує фляжку з віскі.
– Так, – задумливо відповів він, повертаючи мені фляжку. – Дуже різні. Ось у нас, в нацгвардії, воює хлопець, наш чернігівський, молодий, кремезний. Прийшов свого часу в частину добровольцем, але розміру форми для нього на складі не знайшлося. А командир тут лютий. Безбашенний. Повний совок. Каже покупай за свій рахунок, мене не волнуєт. Не буде форми, позбавлю премії.
Хлопець образився, написав скаргу на командира. Але скарга прийшла знов до цього командира.
Той взяв та відправив його на «нуль», як добровольця. Сам за нього рапорт написав, поняв, підпис підробив, на слабо взяв, типу, що зассав.
А ще своєму знайомому офіцеру на «нуль» подзвонив, наказав «пресувати» його всіляко, як стукача. На усі пі…рези його відправляють.
А ще у нас телефони забрали, заборонили наказам і все. Типу, щоб пі…ри не змалювали, а я думаю, щоб не скаржились.
А у пацанів дружини, батьки, рідні.

Наш командир дозволив дзвонити рідним тільки одному офіцеру. Типу замполіт, у нас. А той дзвонить і тільки одне каже – серед 200-х та 300-х не значиться. І все. Суки.
Ось я дружині його вчора листа від нього відніс. ХХІ століття, бля!

Так, що ти правий. Офіцери бувають різні.
Він потиснув мені руку та пішов.
Я дивився на спину Великого поета та намагався згадати його командирів, які також забороняли йому писати та малювати.
А також інших, завдяки яким, він все ж таки зміг звільнитися зі службу.
Офіцери завжди були різні.

Юрій Вєткін

Підготував О. Голяченко

Прокрутити вгору