Інформаційний супротив. 847-й день війни

Знову випадок , і знову про мову !!! Мала необережність днями зайти в магазин і почути пісні …. , як ви думаєте , якою мовою ??? У відповідь на моє зауваження – відверто було сказано – «Ну і шо ?» …. і, в таких випадках здається, що це кінець …, що все марно… безнадійно … !)

Ну це ж яким треба бути байдужим, щоб ніяк не проявляли національну свідомість, щоб не мати чіткого розуміння, про те, що врешті – решт, нам всім треба говорити українською мовою, бо ж якщо ми й далі будемо вживати в спілкуванні російську, думати, говорити, читати російською, слухати російських виконавців, все це знову «витягне» назовні ситуації та розмови типу: «Какая разніца», «Ми так всегда говорілі» і т. п.

На моє переконання надважливо – говорити мовою наших предків, і тільки в єдності наша сила. Сумно, що одні відчайдушно бʼються за Україну, за її збереження та відновлення, а до інших ніяк «не дійде», що має бути СВОЄ!!!

Не впливають на усвідомлення ні жорстокість, ні звірство, з яким нас, українців, намагаюсь знищити росіяни. Але про що я !?- вони ж хороші, а пісні їх найкращі )!
Оксана Пантус, Іршанськ

Підготував О. Голяченко

Прокрутити вгору