Віктор Мойсієнко.
Камо грядеши, світе?
або
Як пізнати загадкову російську душу?
російська історія, а відповідно й культура, мистецтво, мова — це ефект м’ясорубки: вкидаєш до м’ясорубки свинину, лосятину, баранину, гов’ядину … , а на виході маєш фарш. Коли споживаєш, годі розпізнати органами смаку, де там лосятина, свинина … просто їси котлету, яка, до речі, іноді буває смачною.
русский народ — це завойовані народи, перемелені московською м’сорубкою на фарш.
русская культура — це культури завойованих народів, перемелених московською м’сорубкою на фарш.
русская история — це історії завойованих народів, перемелених московською м’сорубкою на фарш.
русская литература — це “великая литература великого народа”, яка вивищується над рештою літератур.
русский язык — це церковнослов’янська в основі мова з домішками мов руських (українців, білорусів, мешканців Новгородської республіки), фіно-угорських народів.
русская история, русская культура, русская литература, русский язык — це основа русского мира.
“русский мир” — це ідеологічне обгрунтування особливої світової місії москвинів.
Підживлювальна державна ідея “русского мира”: “москвин сам не живе й іншим заважає”.
“русский мир”, власне, й задумувався як фарш, де неможливо розібратися, з яких складових він утворений. У ”русского міра” немає адреси, немає батьківщини, немає національности. “русский мир” — це “мой адрес не дом и не улица, мой адресс — Советский Союз” /Советский Союз – це тимчасове окреслення “русского мира”, він може поширитися на Західну Європу, Азію, Африку…/. “русский мир” — безликий і вселикий: він приймає і потім поглинає образ (культуру, звичаї, обряди, мову, релігію) того народу, якого завойовує. “русский мир” не має ні початку, ні кінця: для його існування необхідне постійне підпитування іншими територіями, народами, культурами, мовами, які з часом також будуть перемелені на фарш у російській м’ясорубці. Тому “адресс” “русского мира” завжди тимчасовий, оскільки постійно прагне розширення: усі підкорені народи рано чи пізно стають русскими незалежно від кольору шкіри, раси, віри.
“русский мир” ніколи і ні з ким не воює, він завжди приходить на допомогу й визволяє. Кожне таке “визволення” “русский мир” обгрунтовує науковими дослідженнями, описує в художній літературі й відтворює в малярстві, музиці, балеті і в проголошенні визволителів новими святими рпц.
“русский мир” не визнає законів розвитку природи й цивілізації. Узагалі “русский мир” не визнає законів, які схвалені й утверджені в цивілізованому світі, тому проголосив верховенство своїх над світовими.
“русский мир” створив власну релігію й церкву і проголосив її найправильнішою (ортодоксальною).
“русский мир” не терпить звуження, ущільнення й обмеження.
“русский мир” не терпить правди, оскільки побудований на брехні.
Спроби цивілізованого світу показати і розказати правду про “русский мир” одразу наштовхуються на відчайдушний опір москвинів аж до оголошення війни тим, хто розповідає правду про “русский мир”.
Для обгрунтування існування “русского мира” і подолання правди цивілізованого світу москвини створили “русскую гуманитарную науку”, яка також побудована на брехні.
Москвини не шкодують коштів для поширення по всьому світу через діячів “русской гуманитарной науки” брехні про “русский мир”.
Для поширення цієї брехні у всіх університетах світу на гуманітарних факультетах створені відповідні кафедри, які пропагують “русский мир”.
“русский мир” можна подолати лише правдою.
Завдання гуманітариствів цивілізованого світу протиставити науковій брехні “русского мира” правдиві наукові дослідження й висновки.
Підготував Олександр Голяченко
