Інформаційний супротив. 973-й день війни

•~《ПАМ’ЯТЬ ПРО ТЕБЕ ВІЧНА》•~
Не вберегли.
Навік закрила очі розумні добрі ніби
неба синь.
Зів’яла назавжди краса дівоча, душа злетіла птахом в далечінь.
Повірити, змиритися
так важко. Про тебе згадуємо завжди у сльозах сльозах.
Далеко ти, відважна наша пташко!
Душі зранені лікуєш
в небесах.
Сама для себе вибрала дорогу. І зупинити не знайшлося слів.
Свято вірила у нашу Перемогу, ненавиділа серцем ворогів.
Важко повірити, що не почуєм сміх. Змиритися, що Ангелом ти стала. Була привітною і доброю до всіх. Розумна, працьовита підростала.
Відмінно вчилась.
Творчою була. Настрій друзям могла підняти.
Таке маленьке джерело тепла, завжди готова всім допомагати.
Ішла по вулиці і до
усіх віталась. Прагнула знання хороші мати.
Іноземні мови легко давались, Надійка вчителя мріяла стати.
Дві освіти самостійно здобула. Наполеглива,
в Німеччині навчалась.
Педагогом мови німецької була. Завжди стати найкращою старалась.
Дітей любила, душу віддавала. Їх проблемами вона завжди жила. Особливий підхід до дітей мала.
Від Бога, Надя, вчителем була…
За кордоном довелося побувати. Там склавши руки вона не сиділа.
Українок змогла організувати, на майстер-класи в походи ходила.
Війна… На курси парамедиків просилась. Її не брали, та відступала.
Наполеглива була, свого добилась. Чесна, рішуча, волонтером стала.
Тоді, на фронт.
На нуль. І не злякалась. Під кулі лізла бійців врятувати. За спинами чужими не ховалась.
Хоч знала, що життя може віддати…
Борщі вона Героям готувала. Посмішкою настрій могла підняти.
Відкриту душу, добре серце мала. Потрібною завжди хотіла стати.
Стільки бійців від
смерті врятувала.
Комусь коханого вернула, мамі сина смерть була поруч, Надію забрала, коли пораненого витягти хотіла.
Розумна, щира, добра
до людей, душа летіла Ангелом у небо. Рятувала майбутнє Героїв. Часу не мала думати про себе.
На цвинтарі спочила вічним сном. На могилі
в неї завжди квіти.
Згадують про дівчину
з теплом. Така ще молода і могла жити.
Відважна, мужня, справедлива була.
За відвагу побратими цінували. Життя в бою за волю віддала, щоб ми ярма московського не знали.
Автор Соломія Українець.
Із сторінки Іван Костак

Підготував Олександр Голяченко

Прокрутити вгору