Пізніше! Пізніше! Пізніше поспілкуємося з тобою…
Пізніше я зателефоную. Побачимось пізніше…
Пізніше ми випʼємо кави…
Пізніше розповім про те, що відчуваю…
Пізніше розповім тобі правду…
Пізніше дізнаєшся, хто ти для мене…
Пізніше я закохаюсь у тебе, а може й забуду…
Пізніше здійснимо цю мрію…
Залишаємо усе на потім, і забуваємо, що воно не є нашим…
Що пізніше люди можуть не бути поруч з нами…
Пізніше може статися, що не почуємось або нам буде байдуже…
Що пізніше діти вже не будуть дітьми, а батьки стануть спогадами…
Що пізніше день переходить у ніч, сила стає безсилою, посмішка перетворюється у гримасу болю, а життя – у смерть…
Пізніше може стати надто пізним. Не відкладай…
Ігумен Саватій Собко
Підготував Олександр Голяченко