Режисер здорової людини VS режиссьор русского міра.
Олег Сенцов дав дуже щире і відверте інтервʼю Українській Правді (рекомендую почитати, покликання залишу), і хоч воно не у світлих тонах (в такі часи живемо), зʼявляється надія на наше майбутнє вже через те, що серед нас є такі люди, як Сенцов, і вони захищають Україну.
Олександр Роднянський дав інтервʼю Дудю (не некомендую дивитись), де продемонстрував свої кращі вміння: говорити із росіянином мовою штампів російської пропаганди та у всі можливі способи захищати русскій мір.
Дві людини: як два протилежні символи нашого часу.
Сенцов — колишній бранець Кремля, засуджений на 20 років. П’ять із них він провів у російських в’язницях. Витримав 145 діб голодування, перш ніж у вересні 2019-го повернувся в Україну після обміну.
Роднянський — колишній служка Кремля, який проміняв Україну на рублі. 20 років він створював у Москві українофобські серіали та російське пропагандистське кіно, маючи прямі контакти із російською владою та держфінансування своїх фільмів.
У 2014 році Сенцов був активним учасников Євромайдану. Брав участь в Автомайдані. Після окупації Криму він часто їздив до рідного Сімферополю, де намагався організувати мітинги “За єдину країну”. Сенцов був також волонтером, передавав продукти та інші речі першої потреби українським військовим, які перебували на півострові.
Роднянський у 2014 році розказував у інтервʼю Дмітрію Бикову для російського видання, що «разделяет сердечную боль россиян» і вважає, що «Крым был бы неизбежно присоединен к России». Він також казав, що «Украина ничего не сделала для Крыма за годы независимости» і «Майдан создал все нынешние проблемы Украины».
З перших днів повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році Олег Сенцов став на захист України, пішов у піхоту — в штурмовики. Кримський режисер служить у 47-й механізованій бригаді ЗСУ “Магура”. Був у нагарячиших точках фронту, кілька разів був поранений, але повертався у стрій.
Після початку повномасштабного російського вторгнення Роднянський втік із Росії й почав висловлюватися проти війни в своєму Інстаграмі. Російський режисер згадав, що має київське походження та український паспорт, не бажаючи асоціюватися із кремлівським режимом, якому служив останні 20 років.
Десь за Полярним колом у російській колонії суворого режиму «Білий ведмідь», де ув’язнені шикувались в колону й усі рушали з лівої ноги, окрім Сенцова в першій шерензі, — ламався стрій.
«Наче і дрібниця… але… так почалася наша невелика війна» — згадує Сенцов.
Десь дуже близько до Кремля Олександр Роднянський став однією із найвпливовіших фігур російського кінематографу. Понад 16 років він керував російським кінофестивалем «Кінотавр».
У 2018 році, під час голодування Сенцова в російській тюрмі, велика група російських кінематографістів зробила футболки з фотографіями Сенцова, щоб висловлювати весь фестивальний тиждень підтримку своєму увʼязненому колезі, а потім вийти у них всім разом на червону доріжку закриття. Але цього не сталося: Роднянський особисто проводив із кінематографістами гострі бесіди, і акція підтримки була заборонена під загрозою вигнання з фестивалю.
«Двадцять років у темниці варті того, аби хоч раз не зігнутися перед тираном» — каже Сенцов, і цією фразою можна підсумувати весь цей текст порівняння: українського режисера — патріота, революціонера, захисника і бійця ЗСУ та російського режисера українського походження — манкурта і лицеміра, який, не маючи ідентичності та намагаючись всидіти однією сракою на двох стільцях, остаточно втратив обличчя — у фас і профіль.
Oksana Bailo
Підготував Олександр Голяченко
