У Бердянську російські окупанти вбили двох підлітків…
Ні, не так: у тимчасово окупованому Бердянську двоє юних патріотів — Тигран Оганесян та Микита Ханганов — загинули в бою з окупантами, дорого віддавши свої життя.
Писати про це моторошне і боляче. 16-річні хлопці, які ще не встигли пожити, які повинні були здобувати освіту, мріяти, закохуватись, дружити й радіти, зустрічати свою весну, найяскравішу пору життя — змушені були стати воїнами. І загинули — як герої, але ж загинули.
Чи могли хлопці поїхати з окупованої території? Вочевидь, так. Чому ж цього не зробили? Бо чекали на Україну та вірили, що звільнення прийде. Скільки ж ще наших патріотів, людей з щирим серцем і чистою душею, зараз живе в окупації? Я не відкрию великої таємниці, якщо скажу, що в будь-якій війни головне не кілометри, а люди. Люди, заради порятунку яких воюють і вмирають бійці на фронті.
І коли якийсь іноземний політикан знов почне просторікувати про “компроміси заради миру”, і пропонувати віддати ворогу захоплені території, аби припинити війну — я пропоную йому подивитись в очі цих дітей. Що чекали на Україну до останнього, і загинули заради неї. Ми не маємо права кинути таких людей в окупації. Просто не маємо.
Вічна слава і вічна пам’ять загиблим героям.
Ольга Богомолець
Підготував О. Голяченко
