31 жовтня 2024 року відійшов у вічність шанований житель Хорошева, активний громадський діяч,меценат, небайдужа людина, патріот України й рідного краю, надійний товариш і добрий сім’янин
Ковальчук Володимир Кирилович.
Поховання відбулося 1 листопада. Це якраз офіційна дата його народження. Саме цього дня йомувиповнилося 77 років. Ще був сповнений сил, планів, задумів. Проте підступна хвороба різко підірвала його здоров’я, а згодом відібрала й життя.
Народився Володимир Кирилович у селі Петровськ (нині Невирівка) Рижанської сільської ради Володарськ-Волинського району в 1947 році. Зростав у родині поруч із старшим і молодшим братами. Змалку пізнав складну сільську працю. Витривалість, працелюбність, уміння долати труднощі, здобуті ще з дитинства, знадобилися йому упродовж життя. Ніколи він не лякався труднощів, невдач, складної роботи. Невтомно трудився. Цікавився життям громади, району, області. Працював на різних роботах і на різних підприємствах. Трудовий шлях розпочав ще до строкової служби в армії – після закінчення Луганського професійно-технічного училища №26 – електромонтером у Луганському спеціалізованому будівельно-монтажному управлінні. Потім із 1969 року трудився в рідному райцентрі на підприємстві «Рудник Волинський». Пізніше – в Коростенській пересувній механізованій колоні 1(ПМК-1) «виріс» від електромонтера до бригадира і майстра. Працював також у Володарськ-Волинському «Райсільгоспенерго». Все життя вчився: окрімжиттєвих «університетів», ще здобув освіту в Житомирському будівельному технікумі, багато читаві формувався як свідомий громадянин та успішний підприємець. У 1992 році заснував каменепереробне приватне підприємство «Полісся», яке очолював і на якому особисто працював.
Володимир Кирилович був активним у громадському житті: входив до складу виконавчого комітету Володарськ-Волинської селищної ради, кілька разів був обраний до Володарськ-Волинської районної ради, у 2015 році став депутатом Житомирської обласної ради. Упродовж усіх скликань рад різних рівнів був ініціатором численних корисних справ. Часто з трибуни критикував владу і вносив конструктивні пропозиції на подолання проблем. Володимир Ковальчук багато безкорисливо допомагав громадам і людям. Встановлював пам’ятні знаки. Багато з них у Хорошеві: знак вшанування жертв політичних репресій (біля Михайлівської церкви), історичний знак на честь українського козацтваі впорядкування скверу біля будинку Укрпошти, фігура святої Параскеви П’ятниці (біля бібліотеки), пам’ятник Героям Майдану й учасникам АТО (поруч із Меморіалом Слави на площі), дольова участьПП «Полісся» була й у встановленні пам’ятника Тарасу Шевченку в Хорошеві (роботи зі встановлення і впорядкування місця), виготовлення і спорудження знака «Я люблю Хорошів» (біля будинку культури), в’їзний знак у селище по вулиці Житомирській, меморіальна дошка Олександру Довженку на фасаді Музею історії.
Зусиллями й коштами Володимира Ковальчука та його підприємства встановлено чимало пам’ятних знаків або кам’яних хрестів у селах Хорошівського району: у Давидівці – в’їзний знак, а також пам’ятний знак про заснування села, кам’яний хрест (фігура) біля церкви, меморіальні дошки загиблому Герою та загиблому пожежному на фасаді школи; у центрі Грушок – пам’ятний знак із датою заснування села і кам’яний хрест; у Катеринівці – кам’яний хрест (фігура) в селі; у Сколобові – пам’ятний знак у центрі села з датою його заснування, сприявв облаштуванні бібліотеки й автобусної зупинки; у Рижанах – козацький хрест в центрі села, в Невирів ці – кам’яний хрест (фігура) на кладовищі, в Кропивенці – на кладовищі пам’ятний знак загиблим у Другій світовій війні, у Знам’янці – надав фінансову допомогу на встановлення каплиці та побудови огорожі навколо кладовища, встановив пам’ятний знак про заснування села; у Краївщині – пам’ятний знак загиблим односельцям у Другій світовій війні. Цей перелік можна продовжити. Володимир Кирилович часто допомагав фінансово сільським головам на організацію і проведення Дня села у багатьох населених пунктах району, а також надавав подарунки для ветеранів чи інших видатних людей, багатодітних родин тощо. Особисто допомагав на лікування важкохворих, на відбудову погорільцям.
Як людина віруюча, Володимир Ковальчук багато допомагав коштами, матеріалами на побудову, ремонти багатьох православних храмів у районі.
Після 2014 року за власний кошт організував підвіз, лікування й оздоровлення ветеранів АТО в санаторії у Карпатах, а також влаштовував для них екскурсії й інші заходи. За заслуги перед громадою району, рідного селища Володимир Ковальчук відзначений такими нагородами: Почесним знаком «Пошана району» (посвідчення №12), Знаком пошани №001 від Володарськ-Волинської селищної ради «Почесний громадянин смт Хорошів».
За допомогу військовим був відзначений нагородою Міністерства оборони України – нагрудним «Знаком пошани» за підписом Міністра оборони України С.Т. Полторака від 2017 року. А також відзнакою від Хорошівського військового комісаріату – Пам’ятним морським хрестом «За заслуги» від 2019 року. Упродовж свого трудового життя і громадської діяльності Володимир Ковальчук був заслужено нагороджений численними грамотами районної та обласної рад, районної й обласної державних адміністрацій, а також обласними відзнаками за благодійництво і меценатство. Володимир Ковальчук упродовж десятиліть був вірним читачем і прихильником газети «Прапор», багато разів підтримував наш часопис передплатою для малозабезпечених жителів району. Ми йому щиро вдячні за таку вагому підтримку й за цінування нашої роботи.
Щиро співчуваємо родині Володимира Кириловича Ковальчука з приводу тяжкої втрати. Просимо всіх, хто його знав, пом’янути покійного добрим словом і молитвою. Пам’ять про нашого видатного земляка залишиться назавжди в серцях людей, в історії району, області.
Із сумом – колектив редакції газети «Прапор»__
