21 листопада ми відзначили День Гідності і Свободи. Багато людей побували на службі у храмах, бо це день святого Архистратига Михайла. Але цього дня понад 100 років тому на Житомирщині відбулася подія, про яку ми маємо пам’ятати і теж хоча б принагідно згадувати про неї. Це Базарська трагедія. Ми вирішили сьогодні поговорити на цю тему.


Ось як роздумує про це відомий житомирський журналіст, історик Віктор Радчук: «Так сталося, що День Свободи і Гідності ми відзначаємо сьогодні, 21 листопада. Долею нашої гіркої, трагічної, але славної історії ми відзначаємо у цей же день і роковини розстрілу учасників Другого Зимового походу у селищі Базар. Минулого року громада Житомирщини за сприяння всеукраїнських осередків багатьох громадських організацій, установ та організацій провела гучні ювілейні заходи з нагоди 100-річчя трагедії під Базаром. Цьогоріч все звелося до суто церемоніального мітингу на території Меморіалу у Базарі. Власне, як і торік, так і сьогодні, про Героїв Базару промовчала громадськість області. Так, у школах, гімназіях та ліцеях, які навчаються у так званому «очному» форматі, провели заходи з нагоди подій на Майдані у 2013/2014 роках. Про Героїв Базару вказівок чи «рекомендацій» до навчальних закладів не надходило, органи місцевої влади у масі своїй також про це забули. Ну, і от що із того виходить? Ми, українці, які воюємо із своїм віковічним і заклятим ворогом, чомусь на органічно-ментальному рівні забуваємо, що московитський чобіт і багнет плюндрував наші землі сто років тому, точно так само, як і сьогодні. Різниця лише у тому, що тоді козломорді сусіди не мали ядерної зброї і ракет. А все інше – один в один – цілковита тотожність. І ми про це маємо пам’ятати. Ми маємо пам’ятати героїв Базару (можна і поіменно). Ми маємо розуміти у деталях і в принципі, де і в чому помилялися наші керманичі. Той же Тютюнник, Петлюра і загалом усе покоління діячів Української революції 1917-21 років. Але про ті події мають знати усі мешканці України. Особливо ті, хто сьогодні навчається у школі і має розуміти усю діалектику ворожого протистояння України із російським імперіалізмом, у яку б одежину він не зодягався. Мені сьогодні гірко, що про героїв Базару не сказали ні керманичі України, ні очільники Житомирщини, ні курсанти військового інституту, ні вихованці спеціалізованого інтернату. Хтозна, можливо, й десь і хтось згадав. Але на рівні нації, на державному рівні ми знову щось недоговорюємо. Чогось не усвідомлюємо. А жаль. ПОРА ВЧИТИСЬ. І то – так я к треба!»
Нагадуємо читачам про цю історичну подію.
21 листопада 1921 року біля с. Базар Житомирської області 359 полонених вояків похідної групи Армії УНР, які відмовились перейти на службу до Червоної Армії, були розстріляні.
Офіційне вшанування пам’яті Героїв Базару проводиться з 1991 року. Хоча ще у 1990 році члени житомирської організації Народного руху України збили дубовий хрест і мали намір встановити його на братській могилі. Проте міліція заборонила це робити, і хрест пролежав схованим у базарівських кущах. Напередодні референдуму 1991 року з’явився хрест і табличка, на якій було написано 359 прізвищ.
У 2000 році на місці битви був відкритий Меморіал пам’яті Героїв Базару з іменами полеглих воїнів. Він був зведений за гроші українців Великої Британії. Ініціатором спорудження пам’ятника виступило об’єднання колишніх українських вояків у Великій Британії (голова д-р Святомир Фостун). Також внесли кошти і стали співфундаторами пам’ятника ще дві організації: Автокефальна церква у Великій Британії та Фундація ім. Симона Петлюри. Автор проекту — житомирський архітектор Олександр Борис.
У жовтні 2002 на території меморіалу були перепоховані з братської могили біля с. Звіздаль останки 46 воїнів Армії УНР — учасників Другого зимового походу, що полягли у бою.
2007 року біля меморіалу відбулися зйомки документального фільму з серіалу «Невідома Україна» про Другий зимовий похід групи армії УНР у 1921 році й героїку українських вояків під Базаром. Меморіал Героїв Базару став визначним туристичним об’єктом Народицького району Житомирщини, щороку біля нього відбуваються урочисті поминальні заходи.

Підготувала Світлана Федоренко