Підтримай рідну газету!

Уже за вікном чути кроки Нового 2023 року. А трохи менше як за два місяці виповниться рік, коли в кожну оселю і в кожне українське серце увірвався жорстокий і жахливий лютий… Він не закінчується до сьогодні…
У пеклі війни ми навчилися відчувати чужий біль, ми працюємо й допомагаємо один одному, кожен із нас робить свій посильний внесок у спільну Перемогу.
За глобальною проблемою – війною – ми не бачимо трохи дрібніших бід, які теж підкошують і кожного окремо, і суспільство в цілому. Особливо болючою на сьогодні вважаємо загрозу зникнення локальної преси і маленьких редакцій. Вважаємо, що маємо кричати про це, бо нас не чують ні на державному, ні на регіональному та й місцевому рівнях уже упродовж останніх 8-9 років. А преса, особливо місцева, яка є українською за змістом і формою, якій довіряє читач, тримає свій інформаційний фронт у боротьбі з ворогом. І це неоціненний внесок у наближення Перемоги!
Локальна преса, а серед таких видань і наш «Прапор», на місцевому рівні забезпечує право громадян на інформацію. Газета приходить у домівки жителів наших громад із новинами, порадами, корисною інформацією.
Проте упродовж останніх років ландшафт місцевої преси на теренах нашої області, як і в інших регіонах, на жаль, суттєво збіднів: перестали виходити чимало обласних: «Місто», «Пульс» та інші, місцевих (колись районних) газет. Зокрема, ми не бачимо в каталозі видань, які розповсюджуються через «Укрпошту», газет «Древлянський край» із Коростенщини, «Ружинські новини», «Відродження» з Брусилова, «Сільське життя» з Житомирського району, «Промінь» із Лугин та деяких інших. Маємо велику надію, що, можливо, деякі з редакційних колективів просто шукають альтернативу «Укрпошті» з доставки газети. Проте навряд чи… На жаль, і колись така потужна й улюблена багатьма «Житомирщина» зараз ледь виживає…
А «Укрпошта», незважаючи на воєнний час, почувається непогано. Гроші за доставку газет вони забрали в редакцій ще в грудні минулого року. А багато газет не виходили певний час від 24 лютого. В тому числі й наш «Прапор». Гроші, звичайно, нам ніхто повертати не збирається. Доставка по селах не витримує ніякої критики. Люди нас не передплачують перш за все через погану доставку. А ще ціна газети збільшилась, бо «Укрпошта» за останні роки суттєво підвищила тарифи на свої послуги. І перший, хто сьогодні вбиває місцеву пресу, – це «Укрпошта». А в державі, на жаль, цього не бачать і ніяк не впливають на ситуацію. Кинули локальні газети на відкуп монстру-монополісту.
Газета «Прапор» уже впродовж 90 років працює для жителів наших громад. Часопис певною мірою координує й бере активну участь у волонтерському русі, заходах із підтримки ЗСУ, працює з переселенцями тощо.
На безоплатній основі в нашому часописі та на його цифрових платформах – на сайті й сторінках у соціальних мережах – висвітлюється діяльність волонтерів, робота установ і закладів у воєнний період, публікується соціальна реклама, важлива інформація від СБУ, поліції, ЗСУ, Національного банку, Пенсійного фонду, Міністерства соціальної політики, інших державних органів та установ – усе те, що необхідно донести до відома людей у цей надскладний для держави і громад час.
Зараз у групі «газета Прапор» у мережі «Фейсбук» понад 7 тисяч учасників, а на сайті нас читають понад 30 тисяч користувачів. Це потужний інформаційний ресурс, який теж служить нашим землякам.
Проте в нинішніх умовах редакція працює у збиток: доходи майже відсутні, а витрати на мінімальну оплату праці, папір, друк, доставку газети, транспортні, енергоносії і т.д. зростають. Працівники редакції у значній мірі трудяться на волонтерських засадах, створюючи газету і наповнюючи її цифрові платформи, періодично – взагалі безоплатно.
Газета й наші інтернет-майданчики потрібні людям. Але для того, щоб вони жили і працювали, у першу чергу необхідно, аби люди розуміли, що вони мають обов’язково передплатити газету у кожен дім. Окрім поштових послуг, дуже дорогими на сьогодні є друк і газетний папір. Тому всі кошти від передплати йдуть саме на це.
Малесенький колектив редакції робить усе можливе, аби зберегти газету та створені ним цифрові інформаційні ресурси. Виживає редакція лише за кошти, що надходять від реклами й оголошень, та ті, що оплачують органи влади за висвітлення їхньої діяльності.
Тому сьогодні просто обов’язком кожної свідомої людини є передплата своєї рідної газети. Тільки так її можна врятувати в сучасних умовах.
Передплата на наш часопис ніколи не припиняється. Якщо хтось забув чи не встиг передплатити часопис на цілий рік, то може це зробити з лютого, березня і т.д. А журналісти докладатимуть максимум зусиль і хисту, аби усі інформаційні платформи були цікавими, корисними, несли актуальну цінну інформацію в кожну оселю.
Дорогі наші читачі! Прийміть від колективу редакції найкращі вітання з новорічно-різдвяними святами! Хай цей рік принесе нам усім Перемогу, Мир, спокій і безпеку. До нових зустрічей!
З повагою – Галина Мінялук

Прокрутити вгору