У неділю 27 листопада жителі Новоборівської громади, Фасівського старостинського округу провели в останню дорогу свого земляка, нашого Воїна Світла, Героя Кириловича Руслана Вікторовича. Це дуже тяжка втрата.
Наш 28-річний фасівчанин загинув 18 листопада у смертельному бою з російськими окупантами в Донецькій області під Бахмутом біля села Переїзне. Разом із ним загинули його четверо побратимів із танкового екіпажу. Військові розповідали рідним, що танк спалахнув від прямого потрапляння снаряда або від ураження ворожим дроном. Лише один боєць із цього екіпажу залишився живим і перебуває зараз у медичному закладі з тяжкими опіками.
Народився Руслан Кирилович у Фасовій. Проживав із мамою, дідусем та бабусею і мав ще старших сестричку і братика. Та непроста доля випала цим дітям. Дуже рано вони залишилися круглими сиротами, бо рідні повмирали. Руслану не було ще й 6 років, як пішла у засвіти матуся. Далі діти проживали й навчалися в Радомишльській школі-інтернаті. Руслан там закінчив 9 класів і продовжив навчання в Бердичівському інтернаті. Пізніше здобув спеціальність маляра-облицювальника гіпсокартонних конструкцій у Бердичівському професійно-технічному училищі. Повернувся проживати в рідне село.
Працював у Києві, в Олевському лісгоспі, а останнім часом у Новій Боровій на каменепереробному підприємстві.
У червні 2021 року Руслан підписав контракт і пішов служити в ЗСУ. І з самого початку військової служби він перебував на першій лінії фронту, у багатьох гарячих точках.
Служив солдатом однієї з військових частин, які дислокуються в нашій області. Спочатку бив ворога з допомогою САУ, пізніше пересів на танк.
Воював на території Луганської, Донецької, Харківської областей, був під Бахмутом, у Попасній, в Ізюмі.
У жовтні цього року впродовж трьох тижнів проходив військові навчання в Польщі з оволодіння новою військовою технікою – танками. І вже 18 листопада загинув разом із своїми побратимами.
Автомобіль із тілом Героя у рідному селі зустрічали на колінах живим коридором, вшановуючи його подвиг. Домовину поставили в Фасівському клубі. Тут усі земляки, побратими, рідні могли віддати Воїну останню шану.
У неділю біля клубу відбулася панахида. Заупокійну службу провели три священники ПЦУ. Разом із ними молилися за упокій душі загиблого на полі бою Руслана і всі численні присутні: родичі, побратими, земляки.
Траурна процесія супроводжувалася сумними мелодіями у виконанні військового оркестру з Бердичева.
Із промовами на церемонії прощання виступили Новоборівський селищний голова Григорій Рудюк, а також заступник командира підрозділу – безпосередній начальник Руслана. Виступала староста Фасівського округу Валентина Маркевич.
Валентина Миколаївна, зокрема, сказала: «Добрий, щирий, усміхнений, завжди на позитиві, завжди приходив на допомогу будь-кому та будь-коли, такого ми тебе, Руслане, і запам’ятаємо.
Вічна пам’ять, Царство Небесне та вічний спокій тобі, наш Герою.
Герої не вмирають!»
Григорій Рудюк наголосив на тому, що Руслан Кирилович віддав своє життя за Україну. І цей подвиг ми пам’ятатимемо завжди.
Військовий керівник загиблого солдата повідомив, що Руслан завжди сумлінно виконував свої посадові обов’язки, швидко вчився, був кмітливим, відповідальним військовослужбовцем. За період служби побував у багатьох гарячих точках, де виявляв мужність і сміливість. Товариші поважали його за надійність.
Сестра Руслана, Наталія, розповідаючи про свого брата, говорить: «Так склалося, що він нічого доброго у житті не встиг побачить. Ще з п’яти років мав сирітське життя. Завжди всього досягав сам. Знав тільки працю, а потім службу в ЗСУ. Він був доброю людиною, завжди всім допомагав, підтримував. А ми з братом намагалися його підтримувати, як могли й уміли. Наш брат Олександр зараз теж служить в ЗСУ. Переживаю за нього».
Загинув молодий чоловік. Перервалася ниточка життя. Проте людина живе доти, доки про неї пам’ятають. Просимо всіх поминати в молитвах наших загиблих захисників. Хай Господь їх упокоїть там, де спочивають праведники, адже немає вищого подвигу аніж той, коли людина віддає своє життя за інших. Руслан Кирилович – Герой. І його подвиг записаний у нашій пам’яті та в історії України назавжди.
Слава Героям! Герої не вмирають!
Підготувала Надія Панченко
