Торгівля людьми – це експлуатація людей з метою отримання вигоди. Це найбільш дохідна злочинна діяльність. Проблема ця в Україні особливо загострилася під час повномасштабної війни. Набагато збільшилася загроза для громадян, які вимушено виїхали за кордон, які перебувають на тимчасово окупованих територіях та й для тих, хто залишився на відносно мирних територіях держави.
За офіційною інформацією Уряду України, у 2023 році правоохоронні органи України розслідували (лише на територіях, підконтрольних Україні) 142 нові справи про торгівлю людьми – 44 з сексуальною метою, 87 – з метою трудової експлуатації, в тому числі 32 – для примусової злочинної діяльності та 11 – у не вказаних формах торгівлі людьми, у порівнянні з 70 розслідуваннями в 2022 році й 222 – в 2021 році. У 2023 році держава притягнула до відповідальності 126 підозрюваних торговців людьми – 52-х підозрюваних у торгівлі людьми з сексуальною метою, 74-х – у трудовій торгівлі, в тому числі 11 для примусу у злочинній діяльності: це більше у порівнянні з 70-ма провадженнями у 2022-му і 101-м у 2021 році.
Це офіційні дані. А реальні масштаби проблеми, зрозуміло, набагато більші.
У нашому часописі ми постійно приділяємо увагу цій темі й намагаємося інформувати людей про небезпеки, які можуть їм загрожувати. Торгівля людьми може виявлятися в різних формах і стосуватися як жінок, так і чоловіків, а також дітей.
Трудова експлуатація
Трудова експлуатація – це найпоширеніша форма торгівлі людьми й в Україні: 93% постраждалих були використані на тяжких, небезпечних для здоров’я чи принизливих роботах, при цьому їхня праця була ненормована, а оплата – набагато нижчою від обіцяної або взагалі не видавалася. Часто у трудових мігрантів забирають документи під приводом необхідності оформлення угоди. Але насправді – це спосіб позбавити людину вільного пересування й будь-якого правового захисту. У трудове рабство потрапляють чоловіки, жінки, діти.
Сексуальне рабство
Друга за поширеністю форма експлуатації людини в Україні – сексуальна. Особливо це стосується молодих жінок, хоча й не рідкісні випадки використання чоловіків у сексуальному рабстві. Більшість із них під загрозою смерті були змушені надавати секс-послуги або працювати у порнобізнесі. Зазвичай, дівчат і молодих жінок запрошують за кордон або й у межах України на роботу доглядальницями, прибиральницями, офіціантками, продавчинями. Натомість після приїзду у них відбирають документи, ув’язнюють у житлах під охороною, змушують надавати сексуальні послуги.
Більшість жінок при цьому потерпає й від фізичного насилля.
Примусове залучення до злочинної діяльності
Досить поширеним видом експлуатації людини в Україні є втягнення в злочинну діяльність. Під видом високого заробітку українців запрошують на роботу за кордон, обіцяючи зайнятість у сфері туризму, освіти, ІТ-технологій. Однак після приїзду, в зазвичай далекі екзотичні країни, шантажем, обманом, насиллям людину змушують іти на злочин. Так, нині десятки українців відбувають покарання в Бразилії за перевезення наркотиків, в Таїланді сидять у в’язницях за банківські махінації, у Греції – за нелегальне перевезення мігрантів.
Примус до жебрацтва
Досить поширеним в Україні видом торгівлі людьми є примусове втягнення у заняття жебрацтвом, яке найчастіше стосується експлуатації дітей, людей з інвалідністю, осіб похилого віку.
Випадки торгівлі дітьми для жорстокого, добре організованого й прибуткового бізнесу під назвою «жебрацтво» не поодинокі. У зоні найбільшого ризику – діти вулиці, діти-сироти, діти з неблагополучних сімей. Дітей часто калічать, аби їхній вигляд викликав більше жалощів.
Втягнення у порнобізнес
У цю злочинну діяльність втягують людей різного віку, молодих жінок і чоловіків, та найчастіше дітей віком від 7 до 12 років. Щорічно у світі до двох мільйонів дітей використовують з метою виготовлення порнопродукції (відео, фото). В Україні в процес виготовлення порнопродукції втягнено щонайменше 12-15 тисяч українських дітей, переважно безпритульних і з неблагополучних сімей.
Незаконне вилучення органів людини
Одним із видів торгівлі людьми та особливо цинічною формою експлуатації людини є незаконне вилучення органів чи тканин. Це може здатися страшним фактом, але для багатьох українців продати свої органи інколи є останнім виходом із скрутної ситуації. Досить часто наші громадяни вирішують продати свої органи іноземцям, які обіцяють високу винагороду. Так, наприклад, за печінку ціна на «чорному ринку» стартує від 400 тисяч доларів США, за нирку – 80 тисяч, за частину кісткового мозку можна отримати 30-60 тисяч доларів. Та майже завжди ті, хто має намір продати власні органи й заробити гроші, стають потерпілими від торгівлі людьми – їх вивозять за кордон, роблять операції, але обіцяні кошти за трансплантацію людина або взагалі не отримує, або ж це незначна сума, яка може бути й у 10 разів нижче домовленої.
Примусова вагітність або її переривання
Такий вид експлуатації правоохоронним органам зафіксувати як злочин досить складно. Проте фахівці з протидії торгівлі людьми переконані, що така форма експлуатації людини досить поширена. Мова йде про сурогатне материнство як примусове надання послуг, що полягає у виношуванні та народженні дитини. У більшості країн світу сурогатне материнство заборонене. В Україні, навпаки, – поширене й комерціалізоване: країна потужно розвиває «репродуктивний туризм». Численні агенції працюють над пошуком молодих, здорових українок, що погодяться на сурогатне материнство. Однак ніхто не відслідковує того, чи використовує ці кошти жінка дійсно на свої потреби, чи добровільно вона погодилася на сурогатне материнство, без примусу, і чи не є це експлуатацією.
Сурогатне материнство тягне за собою проблему торгівлі дітьми. У 2018 році в Україні правоохоронці викрили осіб, які вивозили немовлят за кордон, прикриваючись репродуктивною клінікою. Слідство встановило, що іноземець упродовж 2011–2018 років на території України на базі створеної ним клініки у сфері репродуктивної медицини організував протиправну діяльність, пов’язану з продажем немовлят.
У зв’язку із воєнними діями на території України відслідковувати дії злочинців досить складно. Примусове вивезення людей та дітей на територію країни-агресора у переважній більшості випадків можна кваліфікувати як торгівлю людьми.
Куди звертатися, якщо ви потрапили у пастку, або ризикуєте стати об’єктом торгівлі людьми?
Ось одна з історій. Жінка Олена (ім’я змінено з міркувань безпеки), була завербована через оголошення про роботу в Італії. Їй обіцяли легальну роботу з високою зарплатою, але по приїзду у неї відібрали документи і вона опинилася в борговій пастці. Була змушена працювати в умовах сексуальної експлуатації. Вона не мала можливості покинути країну, доки не зв’язалася з українськими та міжнародними організаціями, які допомогли їй повернутися додому.
Викриття злочинів, пов’язаних із торгівлею людьми, – дуже непростий процес. Багато потерпілих не звертаються за допомогою, тому встановити їхню точну кількість дуже складно. Тому інформуємо наших читачів про основні правила , які треба знати, щоб убезпечити себе від потрапляння у пастку торговців людьми.
Урядова уповноважена з питань гендерної політики Катерина Левченко в інтерв’ю Суспільному наголосила, що торгівля людьми – міжнародний злочин, який не оминає жодної країни світу. За її словами, Україна — одночасно і країна проходження транзиту, і призначення людей, які експлуатуються в міжнародній системі торгівлі людьми.
Аналітикиня розповіла, що на сьогодні існує багато міфів навколо торгівлі людьми, яким вона не рекомендує довіряти. Зокрема, не потрібно думати, що з вами цього не може статися; що торгівля людьми стосується виключно молодих жінок для експлуатації в сексуальній сфері; що тільки малоосвічені люди можуть стати жертвами торгівлі людьми тощо.
А також є міф, що друзі та родичі не можуть бути залучені до торгівлі людьми або що не потрібно звертатися до правоохоронних органів через неможливість доведення торгівлі людьми. «Потрібно. Якщо є підозри – телефонуйте на «гарячі лінії», звертайтеся до поліції та соціальних служб.
На сьогодні найбільший вид експлуатації — експлуатація у збройних конфліктах.
Відповідно до Закону України «Про протидію торгівлі людьми» постраждалі можуть отримати статус особи, постраждалої від торгівлі людьми. Таким громадянам передбачена виплата в розмірі декількох мінімальних прожиткових мінімумів, а також можливість отримання соціальної психологічної та інших видів допомоги», – розповіла експертка.
Якщо вирушаєте на роботу за кордон, то обов’язково треба вивчити напам’ять телефони посольства чи консульства України в тій країні, куди ви вирушаєте. Треба знати контакти поліції цієї країни. Телефони гарячих ліній, громадських чи правозахисних організацій у цій країні. Обов’язково залиште своїм близьким вдома свою адресу перебування за кордоном, а також копію паспорта та контракту.
Якщо ви потрапили в ситуацію, яка має ознаки торгівлі людьми, або дізналися про випадок торгівлі людьми, то негайно звертайтеся за допомогою: телефони Національної гарячої лінії з протидії торгівлі людьми та консультування мігрантів: 0-800-505-501 (безкоштовно зі стаціонарних телефонів в Україні), 527 (безкоштовно з мобільних телефонів в Україні), понеділок-п’ятниця – з 10:00 до 21:00, субота – з 10:00 до 18:00.
Можна звертатися на телефони: 102 – поліція, 112 – служба екстреної допомоги в ЄС, 1547 – гаряча лінія з протидії торгівлі людьми, 0 800 213 103 – Контакт-центр системи безоплатної правової допомоги, 0 800 500 335 або на короткий номер 116 123 – Гаряча лінія з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та гендерної дискримінації, 0 800 500 225 або на короткий номер 116 111 – Національна дитяча гаряча лінія.
У Житомирській області у сфері протидії торгівлі людьми упродовж багатьох років працює громадська організація «Жіночий інформаційно-консультативний центр». Інформацію про протидію торгівлі людьми можна прочитати на сайті цієї організації за покликанням http://wicc.com.ua/ . А також можна отримати безкоштовну консультацію працівників ГО «Жіночий інформаційно-консультативний центр» щодо безпечного працевлаштування за кордоном за телефонами: (0412) 400-732, (096) 456-55-56.
Підготувала Надія Панченко
Матеріал створений за підтримки Волинського прес-клубу
