Пам’ять…Таке коротке слово. Вона нетлінна і вічна…. Пам’ять! Вона ніколи не згасне! Вона залишає болючі спогади у наших серцях та пам’ятники як символ тих, хто пройшов війну, хто своїми грудьми прикривав рідну землю.
На честь Героїв-захисників, випускників Хорошівського ліцею №2 Геннадія Семенія, Володимира Корзуна, Олександра Яковенка, Олександра Литвинчука та Ореста Сергієнка 2 травня відкрили п’ять меморіальних дощок.
Вшанувати пам’ять випускників-Героїв зібралася вся ліцейна родина, батьки та рідні захисників, представники місцевого самоврядування та громадськості.
Звернулися до всіх присутніх заступник селищного голови Сергій Засімчук та директор ліцею Олександр Корнійчук.
Із зворушливою промовою виступила мати Геннадія Семенія, вчителька ліцею Віра Пантус. Адже для кожної матері та батька ці Герої навіки залишаться дітьми, душевний біль за яких не загоїться ніколи.
Усі присутні у хвилині мовчання схилили голови перед світлою пам’яттю полеглих Героїв. Згадали про життєвий шлях та подвиг кожного з них.
Геннадій Семеній
(01.03.1972 р.н.) служив у роті глибинної розвідки, мав позивний «Хотабич». За військову службу в зоні АТО мав багато нагород: медаль «За оборону м. Дебальцево», отримав «Відзнаку комбата 54 орб», відзнаку Президента України «За участь в антитерористичній операції». Геннадій також нагороджений орденом «Лицар мужності та честі». Хоча пройшло кілька років від часу служби Геннадія Семенія на передовій, проте його перебування там серйозно позначилося на здоров’ї. Помер він 30 вересня 2021 року після сердечного нападу в Бердичівському військовому госпіталі.
Олександр Яковенко
(05.02.1996 р.н.) служив стрільцем-снайпером у складі 95 ОДШБр, був надійним товаришем для побратимів, старанним і дисциплінованим бійцем. Завжди усміхнений, готовий прийти на допомогу. Знайомі і колеги характеризують його як порядну та надійну людину. Помер 15 січня 2023 року від поранень, отриманих під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Кремінна Луганської області.
Олександр Литвинчук
(15.06.1990 р.н.), захищав від ворога підступи до Києва в районі Обухова, Українки, обороняв Чернігів. Служив водієм-заправником автомобільного відділення автомобільної роти. Своєю роботою забезпечував боєздатість української військової техніки. Важка служба негативно вплинула на здоров’я військового. Лікувався, потім був прооперований. Чотири місяці боєць лікувався після оперативного втручання. Помер 25 травня 2023 року.
Молодший сержант Володимир Корзун
(12.06.1997 р.н.), сапер 92 ОМБр, двічі відзначений нагородами як учасник і ветеран АТО. Один із перших в Україні, хто ніс у руках сейсмічну міну під обстрілами. Виявивши стійкість та мужність під час виконання бойового завдання, отримав поранення, не сумісні з життям, поблизу села Корбочкине Харківської області. Помер 15 липня 2022 року. Посмертно нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
Орест Сергієнко
(27.05.2001 р.н.) на всі прохання рідних відповідав: «Хтось повинен захищати Батьківщину, і я не буду ховатися за спинами товаришів». Завжди мав загострене почуття справедливості та патріотизму. Воював на Куп’янському напрямку. Отримав посвідчення учасника бойових дій. Мав відзнаку командира «За мужність». Загинув 11 березня 2023 року в бою за Гряниківку Куп’янського району Харківської області. Проте додому він повернувся в домовині лише через рік.
Освячення меморіальних дощок здійснив благочинний чоловічого монастиря преподобного Паїсія Величковського православної церкви України ігумен Даміан.
Наша ліцейна родина і всі присутні виявили шану Героям, поклавши квіти до пам’ятних дощок.
Наші Герої-випускники Геннадій Семеній, Володимир Корзун, Олександр Яковенко, Олександр Литвинчук та Орест Сергієнко із цих меморіальних дощок тепер щодня зустрічатимуть та проводжатимуть поглядом учнів, односельчан і нагадуватимуть кожному із нас, що вони поклали життя, аби ми жили у мирній квітучій Україні!
Вічна слава Героям!
Катерина Молодиченко
