У неділю, 29 вересня, плакало небо похмурим дощем. Обличчя людей, присутніх на похованні Героя Юрія Крученюка, були мокрими і від дощових крапель, і від солоних сліз. Прощалися в Новоборівській громаді з молодим 49-річним чоловіком, який із 8-го грудня 2022-го року захищав Україну в тяжких боях з російськими окупантами. Він віддав своє життя за чисте небо над нашими громадами, за право кожного і кожної з нас жити у вільній демократичній державі.
Народився Юрій Андрійович 13 березня 1975 року в Новій Боровій у родині робітників. Батьки працювали на місцевому заводі залізобетонних виробів.
У 2008 році Юрій закінчив Новоборівську загальноосвітню школу. Гарно навчався. Після школи він здобув робітничу професію – пішов учитися в Житомирське ПТУ №15 та отримав спеціальність газоелектрозварювальника.
Влаштувався на роботу на завод, де все життя пропрацювали батьки. Після того, як підприємство закрилося, він перейшов працювати в Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат, де сумлінно трудився багато років, аж до мобілізації. Про його високу кваліфікацію зварювальника свідчить власне клеймо, яким він позначав свою роботу. Це була гарантія якості.
Брат Володимир розповідає про Юрія як про спокійну, добру людину. За його словами, Юрій дуже відповідально ставився до своєї роботи. Але й любив відпочивати. Для нього було насолодою посидіти з вудочкою біля водойми чи збирати гриби у лісі.
Після мобілізації воїн Юрій Крученюк спочатку служив у 72-й окремій механізованій бригаді. Пізніше його перевели до іншої окремої механізованої бригади. Служив солдатом на посаді кулеметника. Проходив військове навчання в Німеччині. Юрій Крученюк захищав Україну від ворога на Чернігівщині, Харківщині, а пізніше – в Луганській області. За відвагу і сумлінне виконання службових обов’язків він був нагороджений відзнакою «Хрест хоробрих» від командира бригади.
22 вересня, виконуючи бойове завдання під час переміщення для проведення ротації, поблизу Андріївки Сватівського району Луганської області внаслідок мінометного обстрілу солдат Юрій Крученюк загинув.
Підрозділ, де воював Юрій, тримав оборону в районі крайніх рубежів Луганської області (поряд – населені пункти Стельмахівка та Новоселівське, де загинули наші земляки-новоборівчани, Герої Кос Віктор та Прокопчук Ігор).
Зустрічали земляки кортеж із тілом Героя живим коридором. Біля приміщення Новоборівської селищної ради відбувся траурний мітинг із вшанування загиблого Воїна-Захисника. На мітингу із скорботною промовою виступив селищний голова Григорій Рудюк. Він коротко нагадав присутнім основні віхи життя Воїна-Захисника, висловив щирі співчуття рідним і близьким спочилого Героя.
Добрим словом згадала про свого учня класна керівниця Юрія Крученюка Ніна Нечипоренко. Вона сказала, що Юрій був гарним учнем і доброю людиною.
Потім траурна процесія рушила до будинку, де проживав Юрій Андрійович. Тут із ним попрощалися сусіди, священник відслужив літію.
Відспівували загиблого Воїна Юрія у церкві Святого Андрія Первозванного. Після заупокійної служби скорбна дорога пролягла до новоборівського кладовища, де тіло Героя Юрія Крученюка було поховане з усіма громадянськими і військовими почестями.
Вічна слава Героям, що віддали свої життя за Україну!
Проходячи повз кладовище чи Алею Пам’яті, вклонімося тим, хто поповнив лави Небесної Сотні, захищаючи нас від смерті й поневолення!
Підготувала Світлана Федоренко
