У соборності наша сила!

Напередодні, 21 січня, представники влади та активні жителі селища поклали квіти до пам’ятника Т. Г. Шевченка та пам’ятного знака загиблим захисникам у російсько-українській війні. Затим у приміщенні Хорошівського будинку культури відбувся урочистий захід підготовлений творчими працівниками.

Учні Хорошівського ліцею №1 висловлюють свою вдячність патріотам і захисникам Незалежності і Соборності України: з синьо-жовтими прапорцями в руках вони створили на подвір’ї закладу герб України.

22 січня в Україні відзначають День Соборності. Український інститут національної пам’яті наголошує, що 24 серпня 1991 року – це відправна точка для відліку історії СУЧАСНОЇ Української державності. Це логічне завершення боротьби українців за незалежність, якому передувала ціла низка визначальних для державотворення історичних подій ХХ століття. Тому наші історики цілком справедливо відзначають, що насправді тоді відбулося ВІДНОВЛЕННЯ державної незалежності України.

Так ось серед найбільш визначальних державотворчих подій у минулому столітті стало проголошення 22 січня 1918 року IV Універсалом Української Центральної Ради української незалежності, а вже за рік (22 січня 1919 року) на Софійському майдані в Києві відбулася не менш вагома подія – об’єднання Української Народної Республіки (УНР) і Західно-Української Народної Республіки (ЗУНР) в одну державу. Тому й однією з найважливіших історичних дат є саме 22 січня — День Соборності.

У зачитаному 22 січня 1919 року на Софійському майдані в Києві «Універсалі соборності», зокрема, відзначалося: «Однині воєдино зливаються століттями одірвані одна від одної частини єдиної України – Західноукраїнська Народна Республіка (Галичина, Буковина, Угорська Русь) і Наддніпрянська Велика Україна. Здійснились віковічні мрії, якими жили і за які умирали кращі сини України. Однині є єдина незалежна Українська Народна Республіка». Наступного дня Акт злуки майже одностайно був ратифікований Трудовим конгресом України.

У роки радянського тоталітарного режиму проголошення незалежності УНР і День Соборності не відзначалися. Із утвердженням влади російських більшовиків ці «контрреволюційні свята» стерли із суспільної свідомості. Однак, пам’ять про об’єднання УНР і ЗУНР в єдину Українську Державу зберігали мешканці Західної України й українська політична еміграція в країнах Європи й Америки. 

Перше офіційне відзначення свята Соборності на державному рівні відбулося 22 січня 1939 року в столиці Карпатської України м. Хусті. Це була наймасовіша за 20 років перебування краю у складі Чехословаччини демонстрація українців — понад 30 тисяч осіб. 

У 71-у річницю Акта злуки (22 січня 1990 року) в Україні відбулася одна з найбільших у Центральній і Східній Європі масових акцій – «живий ланцюг» як символ єдності східних і західних земель та знак ушанування подій Української революції. Більше мільйона людей, узявшись за руки, створили безперервний ланцюг від Києва до Львова. Серед них було багато свідомих українців із Житомирщини. Акція стала одним зі свідчень того, що українці подолали страх перед комуністичним режимом і готові протистояти політиці комуністичної партії.

Національна єдність є не тільки базовою цінністю, а й обов’язковою передумовою успішного спротиву зовнішній агресії. Для того, щоб відстояти УНР, українцям забракло єдності та національного усвідомлення. (На жаль, цього нам бракує й сьогодні).

Незалежність і соборність є запорукою виживання Української державності. Втрата Україною незалежності у результаті більшовицької окупації у довготерміновій перспективі призвела до мільйонних втрат від Голодомору, репресій та війн.

Сьогодні бійці в зоні АТО/ООС так само відстоюють не лише незалежність, а й соборність України, як і їхні попередники понад 100 років тому. Важливо проаналізувати і врахувати помилки минулого: брак національної єдності на початку ХХ століття, брак досвіду і містечковість інтересів тодішніх українських керманичів призвели до втрати української державності.

Сьогодні, коли маємо українські території, непідконтрольні українській владі, День Соборності – це привід нагадати, що Крим та Донеччина – це Україна.

Підготовлено за матеріалами Українського інституту національної пам’яті

Прокрутити вгору