Учителька, що сумлінно працює і йде у ногу з часом

Як їй даровано багато… Ці слова Василя Симоненка саме про неї, Галину Михайлівну Кулаківську.

8 вересня, в пору, коли шелестить падолистом осінь, снує в лузі мереживом бабине літо, медами пахнуть груші, сливи, яблука, Галина Михайлівна відзначатиме славний ювілей – 70-річчя від дня народження. У цей день наша ювілярка прийматиме вітання. А нам, колегам по роботі, які знають Галину Михайлівну багато років, хочеться не просто її привітати, а сказати про неї більше.

Адже, працюючи разом у Хорошівському ліцеї №2, ми переконались, що поряд не просто вчителька з багатим досвідом роботи, а людина неординарна, творча, цілеспрямована, порядна, доброзичлива, відповідальна. Вона заслужила повагу та авторитет і в колег, і в учнів, і в батьків, і в жителів селища.

Галина Михайлівна родом із селища Першотравневе Овруцького району Житомирської області. Оточена любов’ю своїх батьків Михайла Костянтиновича і Ганни Миколаївни, зростала щасливою, життєрадісною.

Ще навчаючись у Гладковицькій 8-річній школі (Овруцький район), зрозуміла, що хоче бути вчителькою. Тому у 1969 році вступила до шкільного відділу Коростишівського педагогічного училища. Мала високі досягнення у навчанні та із задоволенням співала у хорі училища, адже природа наділила її гарним співучим голосом.

Робота вожатою у Володарськ-Волинській середній школі №1 зміцнила переконання, що професія вчителя – це її покликання, і вже через місяць Галина Михайлівна була переведена на посаду вчителя початкових класів.

А невдовзі вона стала студенткою Київського державного університету ім. Тараса Шевченка. Отримавши спеціальність «Філолог. Викладач української мови та літератури», з вересня 1981року вона вже викладала предмети за фахом.

Певний час працювала на посаді інспектора шкіл Володарськ-Волинського району, а потім знову повернулася на основне місце роботи – вчителькою української мови і літератури у школу №1 (нині Хорошівський ліцей №2), де працює і сьогодні й уже має за плечима 51 рік  педагогічного стажу.

Галина Михайлівна завжди виділяється ерудицією, інтелігентністю, талантом спілкування, творчим підходом до роботи. Вона у кожному учневі бачить особистість. Любить уроки, на яких діти мислять, творять.

Її вихованці на все життя зберігають добру згадку про свою вчительку. Для багатьох вона стала улюбленою. А це найвища нагорода у педагогічній діяльності.

«Чесно кажучи, завжди згадуючи Галину Михайлівну, я посміхаюсь. Дуже поважаю та ціную цю людину. Вона дуже терпляча, коли необхідно, сувора, але завжди справедлива. Дуже чуйна та добра. Особисто для мене це приклад хорошого педагога та чудової людини. Я безмежно вдячна за ці сім років, які вона присвятила нам як класний керівник. Які б негаразди та вибрики ми не влаштовували, вона завжди витримувала їх та намагалася направити на правильний шлях. Для мене це приклад для наслідування», – так розповідає про свою вчительку випускниця Дар’я Кривець.

Серед учнів Галини Михайлівни є успішні журналісти, як, наприклад, Олена Ваховська. Вона сказала так: «Я з гордістю згадую, як навчалась на першому курсі факультету журналістики ЖДУ імені Івана Франка і як легко мені давалась українська мова. А все тому, що я мала міцний фундамент, цеглинки якого заклала Галина Михайлівна. Я щиро вдячна своїй учительці за міцні знання, за путівку в життя».

Гарно завжди складалися стосунки вчительки з батьками учнів, бо вони бачили добре ставлення і любов з її боку до дітей. Ось як вони відгукуються: «Галина Михайлівна вчила двох моїх доньок і тепер навчає онука. Я цьому щиро рада. Для мене вона – чудова викладачка, прекрасна вчителька і вихователька. З нею спілкуватися завжди просто, зрозуміло, щиро. Її люблять і поважають діти», – сказала мама і бабуся Марія Панасюк.

«Хочу подякувати Галині Михайлівні за щоденну клопітку працю, за досвід, яким щедро ділиться з нашими дітьми. Це вчителька, яка завжди іде в ногу з часом, відкрита для спілкування не тільки для дітей, а й для батьків. Діти із задоволенням відвідують її уроки, тому що вони змістовні й цікаві. Зараз мій син навчається в 11-му класі, і я впевнена, що репетитора з української мови ми шукати не будемо, бо українську мову та літературу у нас веде Галина Михайлівна», – відгукнулася мама Людмила Ромашевська.

У колективі Галину Михайлівну поважають, переймають досвід. Ось як розповіла про неї колега Віра Іванівна Пантус: «Знаю Галину Михайлівну вже багато років, адже ми одночасно прийшли працювати у цю школу. Завжди щира та відкрита, готова прийти на допомогу, поділитися власним досвідом. Я ніколи не бачила її у песимістичному настрої, а навпаки: навіть у нелегку хвилину вона тримається оптимістично, у всьому намагається знайти позитивні сторони. А ще має таку рису, яка притаманна не кожному, – щедрість душі. Вона завжди поділиться останнім, завжди підтримає. Свого часу, будучи директором нашої школи, я не раз побувала на уроках колеги і завжди була у захопленні: професійно, чітко, зрозуміло. На уроках – зажди свідома дисципліна. Свідома тому, що діти хочуть слухати, працювати, бо їм цікаво. І сьогодні Галина Михайлівна ретельно готується до уроків, вивчає інновації, упроваджує їх, і, як завжди, – свідома дисципліна.

А ще вона прекрасна мама, господиня. Любить вишивати, готувати, особливо випікати кулінарні смаколики та пригощати ними дітей, онуків. Вирощує домашню птицю, робить багато заготовок на зиму, допомагає дітям, а вони у свою чергу – їй. Любить працювати на землі, вирощувати квіти та милуватися їх красою».

Про високий фаховий рівень учительки Галини Кулаківської свідчать перемоги її учнів у всеукраїнських конкурсах, районних і обласних олімпіадах з української мови та літератури. А також численні нагороди: грамоти і подяки різних рівнів, знак «Відмінник освіти України», відзнаки за перемоги в обласних конкурсах професійної майстерності. Вона має кваліфікаційну категорію «спеціаліст вищої категорії» та педагогічне звання «вчитель-методист».

З нагоди славної життєвої дати колектив ліцею зичить ювілярці міцного здоров’я, щасливого довголіття, душевного спокою, сімейного затишку і благополуччя. Хочемо, щоб Галина Михайлівна раділа життю і гордилась своїми літами, щоб смуток і печаль не торкались її долі. Хай не вичерпується її оптимізм, життєва енергія, людяність і доброта.

За дорученням колективу – Тетяна Шарненкова

Прокрутити вгору