Спочатку я не второпав: навіщо на росії проводять «Всєрассійскіє конкурси по украшєнію магіл»?
Але, як виявилось, усе досить просто: треба ж якось приховати численні жертви особового складу рашистської загарбницької армії в Україні. Тому і розсилаються у регіони ерефії різного роду писульки «А распрастренєніє опита работи».
У цих циркулярах передбачено: «катєгорічєскі ізбєгать сазданіє на кладбіщах аллллєй із магіл» окупантів, які були знищені на території України; щоб не було «ложнава впєчатлєнія о бальших масштабах чєловєчєскіх патерях» під час повномасштабного вторгнення росні в Україну; щоб запобігти «канцєнтраціі на адном мєстє двуф і болєє магіл…»; «штоби в надгробнай кампазіції нє домініровала ваєнная тєматіка».
А якщо родичі самостійно оформлять могили таким чином, що буде візуально видно її приналежність загиблому в Україні окупанту, то «балансосодєржателям кладбіщ нєобхадіма в кратчайшіє срокі ета ісправіть».
В останньому пункті писульки простежується одвічна «рассєйская трусасть». Вони бояться червоного маку – «сімвала фашізма», а також «сачєтанія жьолтава і сінєва цвєтоф». Ну, це просто чудово!
І, як резюме, у кінці циркуляра наголошується, що керівники ритуальних організацій «нєсут пєрсональную атвєтствєннасть за випальнєніє указаних више рєкомєндацій». Дивне поєднання: відповідальність за рекомендації…
А переможці місцевих конкурсів («автари лучшіх надгробних компазіцій») поїдуть на регіональний етап змагань. А там і до мацкви рукою подати….
P. S. Нагадаю, у минулому році на ерефії проводився всеросійський конкурс «скарастнова ритья магіл». Що тут скажеш, яка країна, такі й змагання…
Олександр Голяченко
