Із моменту оголошення пандемії, вірусна хвороба COVID-19 стала топтемою усіх засобів масової інформації. Пандемія викликала у людей суміш страху і відчуття самотності, а разом це стало причиною появи цілої низки «теорій змови», які активно поширювалися. Відчуття небезпеки і невідомості змушує людей поглинати величезні обсяги інформації, яка стосується лише однієї теми. Далеко не кожна людина в цьому інформаційному потоці може відрізнити правдиву інформацію від неправдивої, тієї, яка базується на чутках, на науково не підтверджених фактах та ще й взята з невідомих нікому джерел, зате так легко вкладається в побутовий світогляд. Така інформація називається «фейковою», тобто сфальшованою і несе неабияку небезпеку в період пандемії. І не лише психологічну, бо сіє страх, паніку або навпаки – безпечність і недовіру, але і фізичну, бо рекламує небезпечні способи захисту від зараження. Саме це спричинило поряд із пандемією ще й інфодемію у всьому світі. Саме Всесвітня організація охорони здоров’я застосувала цей термін з огляду на те, що величезні обсяги інформації, що циркулюють в інтернеті, можуть ввести в оману будь-кого.
Нещодавно було оприлюднене Спільне повідомлення колегії комісарів Єврокомісії про боротьбу з дезінформацією щодо COVID-19 . У ньому зокрема сказано, що «пандемія ще не закінчилася, але вже забрала понад 400 тисяч життів по всій планеті. Водночас не лише вірус створює проблеми. Пандемія коронавірусу супроводжується масовою інфодемією. Ми були свідками лавини неправдивої та оманливої інформації, обманів та теорій змови, а також операцій із цілеспрямованим впливом іноземних суб’єктів. Більше того, дезінформація в часи коронавірусу може бути вбивчою. Оманливі дані щодо системи охорони здоров’я, шахрайство споживачів, кіберзлочинність або цілеспрямовані дезінформаційні кампанії з боку іноземних суб’єктів становлять кілька потенційних ризиків для наших громадян, їхнього здоров’я та довіри до державних установ. Наприклад, ми бачили дезінформацію про те, що питна хлорка може вилікувати коронавірус або що миття рук не допомагає. Така дезінформація може мати і дуже прямі матеріальні наслідки, як-от: вандалізм проти інфраструктури 5G у деяких країнах».
Найчастіше фейкові повідомлення розповсюджують через соціальні мережі. Компанія Facebook оприлюднила звіт, у якому заявила, що вже у квітні модератори соцмережі виявили 50 мільйонів одиниць контенту з дезінформацією про COVID-19. А як це вплинуло на людей?

  • Згідно із дослідженням вчених Університету Нью-Йорка і Прінстона, літні користувачі Facebook діляться фейковими новинами набагато частіше, ніж молоді. Дослідження охопило 3500 осіб з акаунтом у Фейсбуку і без нього. Виявилося, що фейки поширювали 11% людей старше 65 років. Для порівняння — серед користувачів у віці від 18 до 29 років таких лише 3%. Учасники дослідження від 65 років і старше ділилися фейковими новинами вдвічі частіше, ніж представники попередньої вікової групи — 45-65 років. Було висунуто дві версії такої поведінки — справа в нестачі цифрової грамотності. Інша гіпотеза — вікове зниження когнітивних здібностей, і, відповідно, критичного мислення. Відповідно в українській культурі така пліткарська комунікація знічев’я в старших вікових групах називається «побрехеньками». Наче ж воно і не брехня, і весело, і поговорити є про що, – зазначає соціальний психолог Олег Покальчук.
    Та й відомі популярні видання продукують різноманітні псевдонаукові сенсації щодо COVID-19. Наприклад, житомирський сайт «Житомир Online» подібну нісенітницю поширив саме з газети «Факти» – «Вещества, которыми пропитан фильтр моей маски, уничтожают коронавирус». У ній йдеться про те, як торговець книгами з Києва нібито винайшов «чудодійний розчин», яким просочує саморобні захисні маски. Не всім зрозуміло, що хитрий підприємець просто рекламує власний товар, а недобросовісні ЗМІ не позначають це як рекламу.
    Однак, наслідки неправдивої інформації бувають і фатальними. В Ірані сотні людей померли від отруєння алкоголем на тлі чуток про його лікувальну дію, загальна кількість жертв досягла 796. Доктор Камбіз Солтанінежад з іранського інституту судової медицини заявив, що це результат «фейків у соціальних мережах», які розповідали про цілющий ефект спиртного у лікуванні Covid-19. У Великій Британії, приміром, почали підпалювати вежі мобільного зв’язку 5G після того, як у мережі з’явилася конспірологічна теорія про зв’язок між 5G і Covid-19.
    В Україні за період карантину суди розглянули 89 протоколів на поширювачів неправдивої інформації про коронавірусну хворобу. За поширення фейків оштрафували 30 українців, 9 осіб покарали усним зауваженням, закрили та відправили на доопрацювання – по 24 протоколи. Про це повідомляє сайт «Четверта влада», журналісти якого в реєстрі судових рішень перевірили 800 постанов за статтею 173-1 (поширювання неправдивих чуток). «Більшість підозрюваних у суді пояснювали, що вважали поширену інформацію правдою і лише хотіли повідомити друзів про знайдені сенсації. Дехто ж зізнавався, що просто не вміє розрізняти фейки. Тим не менше, майже 30% тих, на кого склали протоколи, суд визнав винними й оштрафував», – йдеться в повідомленні. Найбільше постанов про поширення фейків про коронавірус – у Житомирській (11) і Хмельницькій (10) областях.
    Як споживачеві інформації відрізняти справжні новини від фейків чи дезінформації? І яка різниця між ними? Медіаексперт житомирської моніторингової групи Інституту демократії імені Пилипа Орлика Андрій Сочинський так пояснює різницю: «Дезінформація – спосіб психологічного впливу, що полягає в намірі подання об’єктові такої інформації, яка вводить його в оману відносно справжнього стану справ та створює викривлену реальність. Фейк або, як раніше називали, «качка» – це навмисно зманіпульована новина. Іноді фейки – це абсолютні вигадки, фікція».
    Провідна медіаекспертка Інституту демократії імені Пилипа Орлика Алла Федорина радить споживачам інформації насамперед не забувати про упередженість та не робити глобальних висновків після прочитання якоїсь сенсаційної новини:
  • По-перше, подумайте, кому це може бути вигідно насамперед. Особливо, коли йдеться про нові лікарські засоби, якщо згадується їхня назва. Можливо, виробнику чи аптечній мережі, але точно не вам. А, можливо, це черговий пропагандистський хід. Як-от, інформація про російську вакцину від Covid-19, якою нібито вакцинувався Медведчук і його сім’я. Чи випадково джерелом цієї інформації є сайт ОПЗЖ, політичної сили проросійського спрямування? Тож правило номер два – перевіряйте джерела отримання інформації. Якщо вони не точні (фахівці без прізвищ і назв установ, безіменні експерти, просто якісь громадяни), це повинно відразу насторожувати. Якщо джерело – «подруга мого друга» або «сусід колеги моєї тітки», то це майже завжди означає, що інформація – вигадка. Також надто емоційні заголовки, які привертають увагу та не відповідають змісту новини, можуть свідчити про те, що вами маніпулюють. У цей час надійними джерелами інформації є офіційні – МОЗ, ВООЗ, місцеві спеціалізовані медичні установи та їхні уповноважені особи.
    Що стосується інтернету і соцмереж, то вірусною стає інформація, яка викликає у нас емоції, – страх, занепокоєння, засмучення або радість. Ви ділитесь інформацією, тому що знаєте, що вона правдива, чи тому, що вона відповідає вашій картині світу? Карл Міллер з Центру аналізу соціальних медіа в інституті Demos вважає, що ми найчастіше ділимося постами, які підтверджують наші уявлення про світ.
  • Людина може думати, що регулярне читання новин формує відчуття контролю при небезпеці, – каже в інтерв’ю сайту «Детектор медіа» практичний психолог, аспірант кафедри психодіагностики та клінічної психології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, магістр психології Наріман Дарвішов. – Але це відчуття здебільшого оманливе, – додає він: – Замість нього читач радше почне відчувати паніку, а згодом і виснаження. Тому від споживання інформації теж треба відпочивати.
    Інформаційна гігієна. яка полягає у критичному сприйнятті інформації та споживанні її у розумних обсягах, в умовах пандемії не менш важлива, ніж миття рук і носіння масок.
    Аліна Шевченко

Матеріал підготовлено в рамках проєкту Асоціації професійних журналістів та рекламістів Житомирщини «Інформаційна кампанія для локальних ЗМІ «До100вірно про пандемію COVID-19» за підтримки Фонду розвитку ЗМІ Посольства США в Україні. Погляди авторів не завжди збігаються з офіційною позицією Уряду США
На фото: сайт «По той бік
пандемії» подає 25 ресурсів,
які поширювали фейки
та маніпуляції про коронавірус