Інформаційний супротив. 700-й день

Україна. Видатні постаті

***

З його іменем пов’язана ціла епоха в українському образотворчому мистецтві. Малята-дошкільнята і менші школярі люблять його ілюстрації до казок, старшокласники бачать репродукції його картин у підручниках. Письменники і читачі знають його як чудового ілюстратора. Він прожив довге творче життя і помер на другий день після свого 98-ліття.

18 січня 1864 р. народився автор багатьох пейзажів України та картин на теми історії та побуту українського народу Іван Сидорович ЇЖАКЕВИЧ.

Його батьки — Сидір Іларіонович та Марія Оксентіївна — були бідними селянами, тож не мали змоги дати освіту своїм дітям. Іванові ж дуже хотілося вчитися та малювати, тому самостійно навчився читати та писати.

Коли хлопцеві виповнилося 10 років, він поїхав до Києва з мрією вивчитися на художника. Щоб мати якісь засоби до існування і хоч трохи долучитися до навчання, Іван влаштувався служити посошником у архієрея при монастирі. У 15 років, витримавши конкурс, Іван вступив до іконописної школи при Києво-Печерській лаврі. Два роки він старанно виконував всі завдання, не відмовлявся від жодної роботи, із захопленням малював із натури все, що потрапляло на очі.

Намалювавши перед дзеркалом автопортрет, Їжакевич наважився піти з ним до Миколи Мурашка. В роботі юного художника Мурашко помітив іскри таланту, але, дізнавшись про бідність, поцікавився, хто ж буде платити за навчання. Їжакевич задумався. У цей час Мурашка покликали у терміновій справі, а Їжакевич кинувся змальовувати голову дівчини з картини, що висіла на стіні. Повернувшись, Мурашко був вражений художньою вправністю та швидкістю роботи його нового знайомого. Він запропонував хлопцеві працювати помічником. У школі Їжакевич швидко став одним із кращих учнів.

За своє довге творче життя він виконав понад 20 тисяч робіт. Працював у галузі станкового й монументального живопису, книжкової ілюстрації, і був воістину «народним» художником, адже головний зміст його творчості – відображення історії, життя та духовності українського народу.

У мистецькій спадщині Івана Їжакевича чимало творів монументального малярства та іконопису, які він виконував для храмів Києва, Катеринослава, Катеринодара, Бєлгорода протягом 1895-1916 рр. Зокрема, брав участь у реставрації розписів Кирилівської церкви в Києві, розписах церков Києво-Печерської Лаври, Георгіївської церкви (на місці Берестейської битви).

Хоча відома велика кількість ілюстрації майстра до творів класиків української літератури – Івана Франка, Миколи Гоголя, Лесі Українки, Михайла Коцюбинського, не обійшов увагою художник й українські краєвиди, зображуючи Києво-Печерську лавру, Михайлівський Золотоверхий та Покровський монастирі, церкву Спаса на Берестові та Володимирську гірку. Але надзвичайно важливе місце у творчості Їжакевича посідає Шевченкіана, що складає більше ніж 200 робіт. До образів Шевченкової поезії він звертався протягом усього життя. Художник створив серію полотен, присвячених життю Кобзаря, неперевершений цикл ілюстрацій до «Кобзаря», за який у 1939 р. отримав державну премію СРСР. Івана Їжакевича вважають чи не найкращим ілюстратором творів Тараса Шевченка.

Свою останню картину він розпочав за тиждень до смерті. Помер художник, 19 січня 1962 року, на другий день після свого 98-ліття. Похований в Києві на Байковому кладовищі.

Oleg Vyshniakov / Олег Вишняков
Підготував О. Голяченко

Прокрутити вгору