Відомо, що історія кожного міста чи села починається з подвір’я його мешканців. Чим живуть, що цікавить, які мають проблеми жителі Хорошева, ми вирішили дослідити на прикладі однієї вулиці. Не випадково обрали вулицю Шкільну. Таку назву отримала Інтернаціональна після декомунізації. Вона веде до школи (тепер ліцею №2), і багато учнів (часто й з батьками) ліцею №1 теж вранці біжать на уроки саме цією вулицею. Вона є однією з найдовших у селищі. Нею можна дійти до стоматологічної поліклініки, до офісу приватного нотаріуса, до гаражного масиву, потрапити в район багатоповерхівок, а також вона приведе вас до одного із Центрів розвитку дитини. Переважна більшість будинків, що складають цю артерію руху, – приватні. Майже за кожним парканом або поруч із ним ростуть квіти, декоративні екзотичні й звичні для нашої місцевості кущі та дерева. Дуже гарна вона навесні, коли все цвіте. Проте й різних проблем та незручностей на цій насиченій людьми й автомобілями вулиці вистачає. Звертаємося із запитаннями до її жителів.
Вікторія Коченко (Шкільна, 32)
– У нас на вулиці багато дітей, тому основне питання, яке нас хвилює, – це безпека. Автомобілі часто «літають» по вулиці. Ми живемо біля перехрестя, і це особливо небезпечно. Дуже хотілося б, щоб встановили лежачі поліцейські, щоб хоч якось стримувати чи зупиняти водіїв. Дітям нема де гратися. Звичайно, ми ходимо на майданчики, проте туди обов’язково потрібно дітей вести, бо вони не близько. А тут основне місце гри – дорога. Хоча поряд дитсадочок, та його територія обгороджена. А біля школи, окрім турників для воркауту, також нема облаштованих місць для дітей. Дуже хотілося б, щоб у них було безпечне місце для гри. Ну і, звичайно, важливо, щоб тротуар був тротуаром, а не місцем, де лежать камінці, пісок, стоять автомобілі та інше.
У нас хоч і приватний будинок, та вода централізована. Якість постачання бажає кращого. Постійні відключення через поломки вже набридли.
Вуличне освітлення також нас хвилює. Ніби воно є, та часто його не вмикають, ліхтарі або миготять, або перегорають. Нещодавно замінили ліхтарі на половині вулиці, проте є вже такі, що не світять і після заміни. Чому ніхто не контролює та не перевіряє цього?
Олександр Вітрук (Шкільна, 80-А, кв.2)
– У нас хороший район. Є дитячий майданчик. Місцеві активісти, батьки дітей гарно за ним доглядають. Проте велика кількість автомобілів біля під’їздів спричиняє незручності у пересуванні. Тому було б добре зробити біля наших багатоповерхівок парковку.
Я люблю їздити на велосипеді. Але наші дороги не розраховані зовсім на велосипедистів. Тротуарів по вулиці майже нема, а де є, то поросли травою або чагарниками. Вулиця і так вузька, а ще й зарості заважають бачити добре дорогу.
У нашому будинку раніше було ОСББ. Ми здавали кошти, робили спільну справу із впорядкування території. Клумби та квітники обгородили, вхідні двері у під’їзди замінили. У планах було замінити каналізаційні труби. Проте зараз немає ініціативних людей, хто б цим займався, і все зупинилось.
Я живу на першому поверсі, і мене турбує величезна сирість у підвалах. Особливо це відчутно після дощів. Запах із підвалів та цвіль проникають навіть у квартири. Взагалі, наш будинок потребує капітального ремонту.
Лідія Кучер (Шкільна, 80)
– Я живу у приватному будинку. Вода своя, каналізація також. Мене турбує, з якою швидкістю «пролітають» нашою вулицею автомобілі. А ще – незнання і невиконання водіями правил дорожного руху.
Поворот із Шкільної на колишню Комінтерна є головною дорогою. Часто водії не знають цього, і створюється аварійна ситуація. Не раз була свідком, а кілька разів навіть учасницею небезпечних ситуацій. Знаки ставлять, але їх постійно хтось ламає. Потрібно подумати про те, щоб встановити надійну розмітку, і той поворот перестав би бути таким небезпечним.
Ольга Козакевич (Шкільна, 71)
– Наша вулиця не просто так названа Шкільна. По ній пів Хорошева дітей щодня іде до школи. А тротуарів немає. Автомобілі ніколи не збавлять швидкість, бо водії вважають нашу вулицю об’їзною. Усі, хто з якихось причин не їде центральними дорогами, обов’язково їде тут. Дивує також проїзд по вулиці великих вантажних автомобілів та фур. На вулицю, де малувато місця, щоб розминулося два легкові автомобілі, не повинні їх пропускати. Думаю, що «лежачі поліцейські» стримували б місцевих «шумахерів». Безпека дітей – це питання найголовніше!
Галина Колесінська (Шкільна, 84, кв. 1)
– Я живу в першому під’їзді двоповерхівки. Найбільшою проблемою є наш козирьок перед входом. Він у такому аварійному стані, що ще трохи – і станеться біда. У під’їзді живуть усі пенсіонери, мені 74 роки, чоловікові моєму 82, є два хлопці, проте в обох інвалідність. Хто нам допоможе?
Особливо, коли йде дощ, цей піддашок починає руйнуватися і сипатися. Зайти і вийти з під’їзду страшно. Кожного разу чекаєш біди. Дуже хочеться, щоб на нас звернули увагу та допомогли. Якщо не поремонтувати, то хоч безпечно зняти його. Ми постійно платимо за всі послуги, дуже хотіли б отримувати і допомогу.
Василь Дем’янчук (Шкільна, 82 – триповерхівка)
– Не контролюють вуличне світло. Воно може горіти всю ніч, а часом ще деякі лампочки миготять, то спати через це не можна. А то, буває, по кілька днів не вмикають взагалі його.
А так мене все влаштовує. Останнім часом із водою налагодилось, каналізацію чистять, коли забивається. Проте старі у будинку труби, і в під’їзді та підвалі часто буває неприємний запах.
До розмови долучились сусіди Василя Савича, які попросили також не ставити їхнє фото.
Людмила Ранга (Шкільна, 82)
– У нашому будинку протікає дах. Люди, що живуть на третьому поверсі, ставлять миски на підлогу, коли йде дощ, бо тече стеля. Нам терміново потрібна допомога. Якщо такі затяжні дощі ще повторяться, то буде людина жити без даху над головою, бо він же може обвалитися зовсім.
Каналізація також підводить. Усі, хто живе на першому поверсі, часто мають неприємні «сюрпризи» та запахи.
Наш дитячий майданчик також потребує капітального ремонту. Огорожа зламана, гірка також.
А ще нас турбує ціна на світло, якщо вона ще зростатиме, як бути? Як обігрівати оселі, якщо не газифіковане наше селище?
Як бачимо, проблем чимало, є однакові. Але велика кількість їх не названа, бо є сезонні, які забуваються, коли зиму змінює літо. Зараз тепло, а коли випаде сніг, усі згадають, що вулицю варто було б чистити частіше. Потрібно також слідкувати за дренажною системою вулиці, щоб стічні канави не засипалися та постійно чистилися. Ще на Шкільній є аварійно небезпечні дерева, які потрібно облікувати та зрізати.
Ось такою вийшла бесіда із жителями. Проте уже і з цих відгуків можна зробити висновки і спробувати виправити ситуацію. Сподіваюся, нас почують представники місцевої влади та працівники житлово-комунального господарства. А ще дуже важливо, аби й самі жителі не були байдужими, виявляли ініціативу та щось поліпшували й власними силами. Відомо ж, що спільними зусиллями можна багато проблем здолати.
Любов Дем’янчук
