Завершення.
Самооборонці допомогли добратись на околицю населеного пункту до блокпосту, щоб я міг виїхати додому. https://m.facebook.com/story.php?story_fbid=5069956853083738&id=100002084214841
Мене «підібрав» водій автомобіля, на лобовому склі якого скетчем прикріплений напис «ЛІКИ». Від отого А-4того листочка зрозумів, що моє селище буде забезпечене необхідними медикаментами. Окрім шофера, у салоні сидів маленький песик, який одразу «повідомив»: хто тут господар… Водій, сказав, що не хоче залишати свого улюбленця дома та яка не є, але ж охорона. За такі поїздки йому щоденно доплачують 300 грн.
Ми говорили усі десять кілометрів шляху про війну в Україні. Коли автомобіль повернув на головну вулицю селища, я подякував своєму перевізнику та запропонував узяти отого «пол батона». Він відмовився і сказав, що тут в одному магазині продають смачні булочки, куди він зазвичай заїжджає.
… Автомобіль зупинився, я відчинив двері та вийшов. Песик на це ніяк не відреагував. Він продовжував дрімати на сидінні теплого автомобіля, який щоденно розвозить ліки у різні селища нашого краю.
Усе буде добре!
Олександр Голяченко
