Житомир і Пушкін. Пушкін і Житомир. Як не крути, але щось тут не клеїться…
Чи проїжджав, приїжджав, зупинявся, жив поет у губернському місті? Ні. Чи писав щось, згадував Пушкін про Житомир у своїх творах? Ні. То чому житомиряни мають зберігати пам’ять про нього? Його місце у краєзнавчому музеї.
Теперішні нащадки поета – російські окупанти, ступивши із зброєю в руках на нашу землю, знищують пам’ятки української культурної спадщини. А як відповідаємо ми на присутність росіянства в Україні у зв’язку з російською агресією щодо України?
Ми йдемо цивілізованим шляхом. До прикладу, у містах Тернополі, Мукачеві міські ради прийняли рішення про демонтаж пам’ятників Олександру Пушкіну. «Нарешті він покидає затишний скверик шкільного подвір’я на чільній вулиці Мукачева», — прокоментував подію у Мукачеві відомий український письменник Мирослав Дочинець на своїй сторінці у Facebook. Закарпатський письменник зазначив, що Пушкін був одним із зачинателів імперської культурної гібридної війни. Той, хто проголошував загибель українського слова і спаплюжив (на противагу всім європейським авторам) образ Мазепи, воздвигаючи на п’єдестал «героя Полтави» Петра І. («Це той первий, що розпинав нашу Україну». Т. Шевченко).
«А це – той перший їхній пам’ятник, що йде з нашої землі в далеке плавання. «Прощай свободная стихия…», — додав Мирослав Дочинець.
Ще у 2014 році газета «День» писала: «Звісно, немає сенсу заперечувати щодо великої поетичної майстерності Пушкіна (дехто це іменує геніальністю). Однак своєю творчістю він служив Російській імперії. Особливо це було видно в останні роки життя поета. Зрештою, він і далі продовжує їй служити».
Ми маємо усе те, що підсвідомості працює на країну-окупанта, а також колаборантів, московських патріархантів та іншу російську наволоч гнати з української землі.
Отож, «Саша, прасті, Саша пращай…». Усі питання до нащадків-дикунів. Україні не потрібні пушкіни та інші муму… В Україні є достатньо видатних поетів, письменників, композиторів, інших митців, яким ми маємо віддати шанування та повагу у назвах вулиць, скверів та установлених погрудь.
Україна понад усе!
Олександр Голяченко
