Третього червня у Новій Бровій жителі громади разом із родиною, побратимами та друзями провели в останню путь загиблого воїна-захисника, Героя Соловова Дмитра Ігоровича.
Він героїчно загинув, захищаючи рідну Україну й свою землю від навали російських окупантів. Сталося це 25 травня на Харківщині під Барвінковим. Боєць отримав несумісні з життям вибухові травми голови.
Народився наш земляк Дмитро Соловов 30 березня 1991 року. Закінчив Новоборівський НВК. Після школи – строкова служба в армії в Рівненській області. Після служби працював, підтримував маму і сестер.
У 2014-му році, як тільки російські вороги захопили частину українського Донбасу, Дмитро в перших рядах пішов на захист Батьківщини від загарбників у складі 95-ї аеромобільної бригади. Перебуваючи в АТО, зустрів дівчину, з якою поєднав свою долю. Певний час проживав у Приморську Запорізької області, а потім повернувся в Нову Борову. Має синочка, який цьогоріч закінчив перший клас.
Останній час Дмитро жив у Новій Боровій, працював на пилорамі, а пізніше на підприємстві «Юніком».
Проте, коли 24 лютого вороги здійснили повномасштабне вторгнення в Україну, Дмитро знову з першого дня став у ряди Збройних сил України. Воював у складі свого військового підрозділу на підступах до Чорнобильської АЕС, визволяв Макарів, Бучу, Ірпінь, пізніше був на Донбасі в районі Слов’янська, а потім – на Харківщині.
Останній дзвінок мамі від Дмитра був 23 травня.
Заступниця директора Новоборівського ліцею Ірина Хомич згадує: «Діма був скромним, проте завжди життєрадісним оптимістом, мав багато друзів. Його любили однокласники, завжди підтримували і в час, коли він був на передовій, і після його загибелі, навіть ті, хто за кордоном, телефонували, підтримували родину. Дмитро – Воїн Світла, ми завжди будемо його пам’ятати», – сказала вона.
Земляки зустрічали домовину Героя на колінах із болем у душах, зі сльозами на очах. В центрі селища на траурній церемонії прощання зі словами вдячності за подвиг Героя виступив селищний голова Григорій Рудюк. Класна керівниця Дмитра вчителька Лідія Синюк згадала його як доброго, щирого учня, чуйну небайдужу людину. Вона розповіла, що він завжди мріяв бути військовим. Під час шкільних заходів грав військових. Тепер він як Воїн віддав життя за волю України й охоронятиме нас з Небес.
Вшанувати Героя прийшли рідні, друзі, однокласники, побратими, військові, вчителі, знайомі та мешканці громади. Поховали Дмитра в Новій Боровій на кладовищі поруч із загиблим Героєм Володимиром Шереметою.
Низький уклін та вічна пам’ять Захиснику України! Висловлюємо щирі співчуття рідним та близьким загиблого захисника!
Господи, покарай наших ворогів, а душі загиблих Героїв упокій в Царстві Небесному!
Герої не вмирають!
Підготувала Надія Панченко
