Часто доводиться чути, що для орків ми – один народ, і тому ця війна є настільки жорстокою, що вони по собі судять: якби їх так кошмарили, то вони б уже на другий день здалися б і порозбігалися б урозтіч.
Я ж уважаю діаметрально протилежно.
Ця війна є геноцидною й звірською – бо вони усвідомили нашу цілковиту засадничу інакшість. Точніше – вищість. Вони мстять за те, що ми – кращі, що ми на дві голови їх, буцімто велікіх, переросли у всіх площинах: культурно, цивілізаційно, економічно, добробутно, суспільно.
Ця війна – це крах усіх їхніх шовіністичних переваг, на яких вони століттями будували імперську свідомість із позиції локомотива, першого номера, гегемона. Ця війна відкрила їм голу правду про нашу з ними несумісність, і вони не можуть пережити цього. Їхнє фейкоуявлення про «недодержаву з периферії» розсипалося в друзки.
Кто вам позволил так хорошо жить – ця фраза окупантів, лайном писана на стінах українських осель, є новою доктриною свинособачої заздрості. Не тому, що ми адіннарот, а тому, що ми кардинально різні – ось що лежить в основі помсти, покарання, гавкоту знизу.
© Ostap Drozdov Підготував Олександр Голяченко
