Один росіянин підвівся вранці, почистив зуби голландською зубною щіткою, намазавши на неї польську зубну пасту, поголився німецькою бритвою, вмився італійським милом, наніс на обличчя турецький гель після гоління, закип’ятив у шведському чайнику воду, попив бразильську каву, попередньо додавши білоруські вершки, одягнув іспанський костюм, надушився французьким одеколоном, зачинив вхідні двері на два англійські замки, сів у німецький автомобіль.
Включив японський радіоприймач, вибрав радіостанцію “Європа”, що транслює британську пісню, поїхав російською дорогою, матюкаючись російською мовою, об’їжджаючи російські ковдобини та російські вибоїни, купив два “Біг Тейсті” та “Кока-Колу” в “Макдональдсі”, приїхав в офіс, поставив машину на паркінг зі швейцарською сигналізацією і канадською системою відеоспостереження.
Піднявся на фінському ліфті, увійшов до кабінету з табличкою “відділ мерчендайзингу”, зробив дзвінок південнокорейським смартфоном через американську GSM-мережу, ввімкнув тайванський ноутбук з американською операційною системою Windows, зайшов у розроблений американцями інтернет, ввів англійськими літерами пароль в американській соцмережі, зайшов на свій аккаунт і написав у блог:
“МЫ НЕ ДАДИМ ЗАПАДУ ПОРАБОТИТЬ МАТУШКУ-РОССИЮ! НЕТ ПИНДОССКИМ ОККУПАНТАМ!”
Взято з вільного Інтернету.
Підготував О. Голяченко
