Дівчата із «Серпанку» закохані у пісню і в свої Шершні

04.11.2021

У територіальних округах Іршанської громади вирує культурне життя. Тут мешкають талановиті люди, залюблені в мистецтво. Про один оригінальний яскравий гурт, що прикрашає життя жителів Шершнівського та навколишніх округів, хочемо сьогодні розповісти у нашій газеті. Це художній колектив «Серпанок» Шершнівського сільського клубу. Ініціаторкою та натхненницею цього гурту стала Тетяна Грищенко, яка багато років працювала у селі завідуючою бібліотекою, а тепер ще й обіймає посаду завідуючої сільським клубом. Вона сама з юності є активною учасницею художньої самодіяльності. Креативна, закохана в народну творчість, жінка давно мріяла про відродження співочих колективів у селі, бо бачила, що є багато талантів.

Колектив «Серпанок» створений понад три роки тому, а вже завоював любов і пошану в громаді й на теренах району. Гурт різножанровий. На першому місці, звичайно, пісня. Проте, окрім пісень, до кожного концерту готують театральні мініатюри, гумор, вірші. Сценарій Тетяна Олександрівна створює завжди оригінальний, з урахуванням теми, мети, приводу, місця, аудиторії. Повторюватись тут не люблять.

Здебільшого репертуар нашого ансамблю – народні пісні, сучасні українські твори. Багато беремо із репертуару відомого вже в Україні й улюбленого нами ансамблю «Лісапетний батальйон». Здебільшого співаємо веселі пісні, бо у нашому непростому житті хочеться позитиву, розради. Як правило, ми з дівчатами обговорюємо репертуар і наступний захід усім колективом. Беремо лише те, що всім до душі. Наша улюблена пісня «Зібрались бабоньки…», – розповідає керівниця колективу Тетяна Олександрівна.
Ми готуємо концерти для наших жителів упродовж року на всі традиційні свята і знаменні дати. Нас запрошують і в сусідні громади. Виступали в Добрині, в Меленях, брали участь у першому фестивлі аматорських колективів Коростенського району в Ушомирі. Ми дуже дружні. Стосунки – як у родині. Одна одну підтримуємо й розуміємо, в усьому допомагаємо. Я не уявляю вже себе без моїх дівчат. В основі нашого спілкування – глибока повага, довіра. Ми як сестри. І кожна із нас це цінує. Що б не сталося – намагаємося не підводити колектив, завжди тримаємося гурту, – ділиться пані Тетяна.

А ще вона з глибоким почуттям вдячності розповіла, що нещодавно під клуб і бібліотеку виділили колишнє приміщення школи. Воно велике. Територія навколо теж чимала. Зараз там багато роботи – згребти листя, привести все в порядок. Жінки самі виявили ініціативу – дружно прийшли прибирати територію. Трудилися два дні, згрібали листя. Уже складають плани, як будуть приводити в порядок приміщення. В першу чергу планують відремонтувати кімнату для репетицій, а потім і всі інші. Усе це на абсолютно волонтерських засадах. У власний вільний час. А в кожної своєї роботи вистачає.

– Усі наші жінки мають непросту долю. Життя в селі накладає свій відбиток. Жінка тут завжди зайнята – господарство, городи, різні родинні та побутові проблеми. І репетиція для багатьох – це віддушина, ліки для душі, приємне спілкування, позитив. Тому усі й гуртуються. Бо разом нам добре. Ми вітаємо одна одну з днем народження. Солодкий стіл – теж привід поспілкуватися, поділитися і гарними новинами, й проблемами, отримати пораду, почути добре слово. Я дуже люблю своїх дівчат і вдячна їм за підтримку, – сказала Тетяна Грищенко.

А ми зичимо цьому неповторному колективу розвитку й процвітання!

Надія Панченко