Кожна людина має своє покликання в житті. І коли вона його реалізує, душа наповнюється світлом, а життя – щастям. Для Марії Сергіївни Кос покликанням і справою життя стала медицина. Без неї жінка не уявляла себе.
Про Марію Сергіївну можна сказати з усією впевненістю, що це не просто жінка, а особлива, поцілована при народженні в тім’ячко Богом.
Народилася ювілярка 28 жовтня 1941 році у прекрасному селі Кропивня нашого району. Закінчивши Кропивнянську середню школу вступила до Житомирського медичного училища
Розпочала практичну діяльність на посаді медичної сестри у Кропивнянській лікарні. У рідному селі зустріла свою долю . Одружилася. У 1967 році у молодого подружжя народився син Сергій. Матуся щедро огортала сина любов’ю та турботою. Як не тяжко їй було – допомогла йому здобути гарну освіту. За добре серце доля одарувала її двома онуками.
Пропрацювала на посаді старшої медичної сестри 45 років. На прийомі у Марії Сергіївни завжди було людно. Ніколи нікому не відмовляла. Хоча вік давався в знаки, проте улюблена справа кликала до людей і невгамовний характер не давав спочинку. За словами Марії Сергіївни, були дні, коли доводилося приймати по 10-15 хворих, не помічаючи, що робочий день закінчився. Часто приходили пацієнти за допомогою і вночі. Співробітники й колеги з якими вона працювала раніше, розповідають про неї із теплотою та захопленням. Неодноразово адміністрація центральної районної лікарні відзначали її за наполегливу і самовіддану працю, нагороджували грамотами і подяками.
Вийшовши на заслужений відпочинок, ювілярка почала приділяти багато часу вирощуванню квітів. Зараз на обійсті Марії Сергіївни росте стільки квітів, що й порахувати складно. Безліч форм, безліч барв. Почувається вона тут як у казці.
- Я кожен свій день – починаю із квітів, – розповідає ювілярка. – Вони надихають мене на життя, оздоровлюють, піднімають настрій.
Вона зізнається , що любить всі, без винятку, квіти.
Скромна від природи, Марія Сергіївна високих нагород і звань ніколи не домагалася. Їй вистачало визнання людей, а це незаперечне свідчення ще однієї особливої грані характеру, коли людина живе у першу чергу заради добра, перебуваючи в гармонії з життям, і власним сумлінням.
У продовж усього трудового життя ювілярка живе з любов’ю до людей,чим заслужила повагу, довіру і любов у відповідь. Кожного вислухає, поспівчуває, коли треба. Розрадить, як уміє. Її життєвий досвід показує, що добре слово – то найліпші ліки для душі.
Вона – щаслива жінка, бо має чималу дружню родину, якій продовжує віддавати частинку свого великого материнського серця. А син та онуки віддячують мамі , бабусі турботою, увагою, на яку вона заслужила.
Я впевнена, що цієї погожої осінньої днини до моїх привітань зі славним ювілеєм Марії Сергіївни приєднаються всі кропивняньці. Мирного неба Вам, дорога наша ювілярко, здоров’я міцного, любові від найдорожчих людей, поваги від односельчан. Нехай Ваша життєва стежина ще довго стелиться між добрими людьми у різнобарв’ї улюблених квітів.
Валентина Журавська
