Для цієї жінки не існує слова «не можу». Цілеспрямована, наполеглива, активна у громадському житті – це все про Анну Матвієнко. Дівчина з дитинства мріяла бути медичним працівником, тому по закінченню Новоборівської школи вступила до Житомирського інституту медсестринства на акушерський факультет. Затим працювала акушеркою в пологовому відділенні Хорошівської центральної районної лікарні, а згодом – в Іршанському санаторії-профілакторії.
Жага до нових знань спонукали пані Анну вступити у Київський інститут бізнесу і технологій і здобути спеціальність «менеджмент та адміністрування» (ступінь магістра). Упродовж п’яти років вона працювала заступником директора будівельного училища у м. Житомир. Бажання змінити рідне селище на краще змусило її повернутися у Нову Борову та піти працювати в органи місцевого самоврядування.
– Вітаю зі створенням «Новоборівського територіального об’єднання громадського сектору» громада для людей. Що спонукало до об’єднаня трьох різних місцевих громадських організацій в одну?
– Доброго дня, щиро дякуємо за вітання. Так, об’єднання вийшло дійсно цікавим. На теренах Житомирської області, за статистикою, об’єднуються організації, в яких є схожість в статутних завданнях. Здається, так працювати легше. Проте нашою метою не був пошук легких шляхів, ми вирішили об’єднати громадські організації, щоб працювати спільно на покращення життя не лише однієї цільової аудиторії, а всіх мешканців громади. Ми прагнули, аби якомога більша кількість активних людей могла брати участь у творенні свого регіону, та й України в цілому.
– Які нагальні проблеми вирішуватиме дане об’єднання?
– У перспективному плані об’єднання завдань дуже багато, але нині нашою першочерговою метою є розвиток молодіжних активностей та покращення життя молоді, адвокація прав учасників АТО/ООС та членів їх сімей на території громади і держави в цілому та ресоціалізація недавніх бійців, а також новий для нас напрям – це ґендерна адвокація (відстоювання прав жінок, чоловіків, осіб з інвалідністю, малозабезпечених осіб) та протидія ґендерно зумовленому насильству.
– Як каже народна мудрість, один у полі не воїн, розкажіть, хто належить до команди однодумців?
– Наша найдосвідченіша організація – флагман змін у громаді Громадська організація «Новоборівська спілка учасників та ветеранів АТО об’єднаної територіальної громади» її голова Олександр Штефа та 10 активних учасників бойових дій.
Молода, активна команда, яка вже має певну історію змін у громаді, Громадська організація «МОЛОдьДІЙ». Це заснована мною та однодумцями організація із 12 крутих молодих людей.
Новостворена, але дуже активна, креативна та ініціативна Громадська організація «НЕЗЛАМНІ ЖІНКИ», яку очолює Надія Матвієнко та ще 8 чудових активних жінок.
– Розкажіть про інші ваші проекти які вже втілені і працюють на благо громади?
– Завдяки активній участі та підтримці керівника громади нам вдалося зробити чимало цікавих проектів не тільки в селищі, а й у старостинських округах.
Співпраця ГО та громади почалася в 2018 році. За два роки зроблено немало:
- створено першу в області поліцейську станцію;
- відкрито та створено HUB безпеки та вільного простору;
- створено «Школу персонального нетворкінгу для молоді», яка занесена до каталогу кращих практик молодіжної роботи Міністерства молоді та спорту;
- створено місце для громадського збору в с. Луковець;
- створено центр для молоді «Державні батьки» в с.Кропивня;
- встановлено дитячий інклюзивний майданчик «FULL LIFE»;
- встановлено велопарковки в дитячому садочку та в Новоборівському ліцеї;
- запроваджено та закуплено обладнання для вуличного кінотеатру в Новій Боровій;
- придбано м’які пуфи в дитячі садочки;
- проведено Хакатон для дітей;
- запроваджено проект з покращення надання соціальних послуг посольства Великої Британії в Україні.
– За останні роки вже зреалізовано чимало проектів для поліпшення життя у Новоборівській громаді. Поділіться планами на майбутнє.
Наразі впроваджується проект «Центр протидії насильства в Новоборівській громаді». Плануємо змінювати громаду та робити життя мешканців комфортнішим. Сказати, в які саме проекти це виллється, не можу, бо це дуже творчий та непередбачуваний процес.
– Що у Вашій діяльності приносить найбільше задоволення?
Найбільше задоволення, бачити, що заплановані і реалізовані проекти стали у нагоді людям. Бачити, що це потрібно, що це приносить користь, а найголовніше – це на часі. Дорогу здолає той, хто йде.
– Ви успішна жінка, любляча мама. Чи вистачає Вам енергії поєднувати роботу й родину?
Мені, мабуть, пощастило, моя родина мене підтримує. Донечки – це моє натхнення. Вони поруч на нічних кіносеансах, при написанні звітів, а старша донечка малює і креслить мені візуальні образи майбутніх проектів. Але все ж таки я намагаюся більше часу проводити з рідними, і саме вони є моїм життєвим стимулом та найбільшою цінністю.
– Постійно вчитися – одна з умов руху вперед. Чи є у вас якийсь план саморозвитку?
Я постійно навчаюся, маю три вищі освіти, понад 20 сертифікатів з різних навчань, а найперше, що я планую зробити, це підвищити рівень знання іноземних мов, та вже навіть зареєструвалася до мовної школи.
– Мрії, бажання або цілі, що у пріоритеті? Чи розділяєте ці поняття?
Ні, для мене ці поняття нероздільні. Кожна мрія при бажанні може стати здійсненною. Тож кожна мрія, то, по суті, ціль, щоправда з різним терміном втілення.
Записала Ірина Сівінська
