Надія Дмитрівна та В’ячеслав Анатолійович Бенедичуки з Хорошева народили, виховали в любові та повазі двох прекрасних донечок – Ірину й Тетяну. І час промайнув так швидко, життєві події, особисті й у державі, змінювалися, як у калейдоскопі, що батьки й не зогляділися, як до старшої донечки постукав у вікно 50-річний ювілей.
Вони ще дуже яскраво пам’ятають, які були щасливі, коли їхня Ірочка народилася 8 серпня 1974 року. Як потім водили її в дитячий садочок рудника «Волинський». Як матуся заплітала щоранку косички, відправляючи дитину до школи. Як батьки ходили на батьківські збори, і їм було приємно, бо про Іру вчителі розповідали лише позитивне: старанна в навчанні, активна спортсменка. У складі волейбольної та баскетбольної команд часто брала участь у різних спортивних змаганнях, захищаючи честь школи й району. Була активною в шкільному житті, лідеркою в колективі.
Після школи Ірина навчалася у Львівському медичному колегіумі, який закінчила з відзнакою в лютому 1994 року за спеціальністю «Гігієна, санітарія й епідеміологія». Ірина В’ячеславівна й зараз із теплотою згадує часи свого перебування у старовинному і славному місті Львів й сердечно вдячна батькам, що надали їй таку можливість, підтримували у всьому і в період навчання, й загалом по життю.
Після колегіуму Ірина повернулася в рідний Володарськ-Волинський (нині Хорошів) і проходила професійне становлення у Володарськ-Волинській санітарній епідеміологічній станції. Вона й до сьогодні щиро вдячна на той час головному державному санітарному лікарю Володимиру Столярчуку та старшим колегам за підтримку її як молодої спеціалістки, за те, що ділилися досвідом, створили комфортні умови в колективі, підтримували у всьому. Ці роки вона завжди згадує з теплом і вдячністю.
Упродовж свого трудового шляху Ірина Базилюк займала різні посади у Володарськ-Волинській райсанепідемстанції у напрямках «епідеміологія» та «гігієна праці».
Пані Ірина розповідає: «Було непросто, адже тоді – кінець 90-х – початок 2000-х років – санепідеоміологічна служба, як і наша молода держава в цілому, проходила нелегкий період свого становлення в нових умовах життя. У кінцевому підсумку, після декількох хвиль реорганізації, дана структура нашого району (а зараз – громади) змінила як своє підпорядкування, так і особовий склад».
Із 36-ти працівників санепідемстанції у 1994 році нині на теренах колишнього Володарськ-Волинського району Ірина Базилюк є фактично єдиною працівницею у Хорошівському відділенні Коростенського міжрайонного відділу Державної установи «Житомирський обласний центр контролю та профілактики хвороб» Міністерства охорони здоров’я України.
Ірина В’ячеславівна завжди була і є відповідальною та цілеспрямованою як у роботі, так і в особистому житті. Виховала і, як-то кажуть, «поставила на ноги» двох дітей: доньку та сина. Зробила все, що могла, аби вони отримали професійну освіту. Донька Олександра вже має свою сім’ю, ощасливила матір, народивши онука Назара, яким бабуся неймовірно тішиться.
Зараз Ірина Базилюк зайнята звичними справами. Це й виконання професійних обов’язків, зокрема консультування відвідувачів місцевого відділенння лабораторного центру, планова перевірка різних за профілем закладів тощо. На ній же – й домашні справи, а також турбота про батьків та близьких.
Тож у час славних ювілеїв – 30-річчя трудової діяльності та 50-річчя з дня народження – побажаємо пані Ірині здоров’я, наснаги, жіночого щастя, бути такою ж, як завжди, наполегливою в досягненні поставлених цілей і надалі приносити своєю працею користь людям!
Підготував Андрій Воронков
