Хоробрі українські воїни продовжують складне протистояння з підступним, жорстоким і кровожерним ворогом, захищаючи волю народу й незалежність своєї держави. І в цих тяжких боях військові Сил Оборони віддають свої здоров’я і життя, виконуючи високу місію захисту Батьківщини від окупації й поневолення.
У такому важкому спротиві російським окупантам, виконуючи своє бойове завдання, загинув наш земляк, навідник-оператор першого механізованого відділення першого механізованого батальйону однієї з військових частин ЗСУ, солдат Лозовик Богдан Михайлович.
Вірний військовій присязі, захищаючи територіальну цілісність та державний суверенітет України, наш Воїн-Захисник загинув 28 вересня в районі населеного пункту Нововодяне Сватівського району на Луганщині.
Втратила родина дорогого батька, брата, втратила громада й Україна громадянина-патріота, збідніла вся Земля, бо кожна людина – неповторна. А 39 років – це саме розквіт сил і можливостей, розмах крил…
Народився майбутній Герой-Захисник 1 березня 1985 року в селі Турчинка. Пізніше родина переїхала в селище Іршанськ, де батьки працювали в Іршанському ГЗК. Богдан закінчив місцеву школу, потім навчався в Києві, у коледжі здобув спеціальність гранувальника дорогоцінного каміння. Працював на підприємствах каменедобувної та каменепереробної галузей. Перебував у громадянському шлюбі. Мав трьох донечок: Богдану, Вікторію та Ніколь.
29 березня цього року Богдан Лозовик був мобілізований до лав Збройних сил України. У складі свого підрозділу брав участь у бойових діях проти окупаційної армії російської федерації на території Луганської області, де, на жаль, і загинув.
Сестра Богдана – Оксана Коваленко – з болем у серці розповідає про свого брата як про дуже добру людину. «Його загибель для нашої сім’ї – тяжка, непоправна втрата», – сказала вона.
Церемонія прощання із загиблим земляком Лозовиком Богданом Михайловичем відбулася 7 жовтня на площі біля палацу культури «Титан». Зустрічали жителі громади загиблого Героя живим коридором. Зі скорботною промовою на церемонії прощання виступила заступниця Іршанського селищного голови Галина Ширченко. Вона висловила глибокий жаль із приводу загибелі молодого чоловіка, Воїна Богдана Лозовика, а також сказала слова щирого співчуття родині, рідним і побратимам загиблого Героя. Слово мав також представник військової частини, де служив Богдан Лозовик, який відзначив, що Богдан чесно і добросовісно ніс свою службу, був надійним товаришем для своїх побратимів і загинув, як Герой.
Відспівували Воїна-Захисника Богдана в Іршанській церкві Покрови Богородиці три священники ПЦУ спільно із численними земляками, які молилися за упокій душі того, хто пожертвував життям заради нас.
На кладовищі під час церемонії поховання Героя Богдана Лозовика виступив представник Коростенського РТЦК та СП майор Іван Макарчук. Він висловив шану Герою за подвиг, співчуття родині з приводу тяжкої втрати.
Поховали Героя, Воїна з усіма громадянськими і військовими почестями.
Ім’я загиблого Героя Богдана Лозовика поруч із іншими Захисниками України буде навіки записане в серцях співвітчизників та на скрижалях історії визвольних змагань українського народу.
Герої не вмирають! Героям слава навіки!
Підготувала Світлана Федоренко