Безжальна війна, нав’язана нам російськими окупантами, забирає найкращих. Ось страшна біда прийшла і в Добринь Іршанської селищної територіальної громади. Загинув 27-річний вірний син України, наш земляк Смірнов Олександр В’ячеславович.
Народився Герой 17 березня 1996 року в селі Добринь тоді ще Володарськ-Волинського району. Нині його рідне село – частина Іршанської територіальної громади Коростенського району.
Закінчив місцеву школу. Потім навчався в Житомирському ПТУ №15. Після навчання відслужив у Збройних силах України. Відразу після служби в 2014 році підписав контракт і брав участь в Антитерористичній операції, захищаючи від підступного ворога наш український Донбас. Служив за контрактом до 2021 року. Мав посвідчення учасника бойових дій.
Із початку повномасштабного вторгнення відважний воїн Олександр Смірнов добровільно став на захист нашої держави в травні 2022 року. Досвідчений солдат, надійний побратим, він завжди відрізнявся стійкістю характеру, силою духу та наполегливістю.
Олександр мав військове звання старший солдат, був на посаді старшого водія першого мотопіхотного відділення мотопіхотного батальйону однієї з військових частин ЗСУ.
Загинув наш Воїн-Захисник 21 січня 2024 року внаслідок артилерійського обстрілу в районі населеного пункту Васюківка Бахмутського району Донецької області.
Траурний кортеж із тілом Героя прибув у його рідне село 26 січня. Загиблого Героя зустрічали живим коридором, віддаючи йому шану за подвиг в ім’я життя. Біля рідного дому Олександра зібралися родичі, друзі, односельці.
Священник о. Петро відслужив літію за загиблим. Потім скорботна процесія вирушила в центр села Добринь до будинку культури. Біля школи була прощальна зупинка і лунав останній дзвінок для випускника.
Біля будинку культури відбулася церемонія прощання і вшанування Воїна. Слово мав Іршанський селищний голова Сергій Сахненко. Він із болем у серці сказав, що Україна та громада понесли тяжку втрату у зв’язку із загибеллю Олександра Смірнова. Проте його подвиг в ім’я Батьківщини житиме вічно у серцях вдячних земляків. Він висловив щирі співчуття родині загиблого Героя.
Староста Добринського старостинського округу Віта Малашенко розповіла присутнім біографію Героя. Вона висловила співчуття рідним та глибокий жаль, що громада втратила молоду, порядну, дуже добру людину.
Священник о. Петро (Андрусяк) наголосив, що найвищий подвиг людини – віддати життя за інших. Олександр віддав власне життя за те, аби жила Україна, жили і процвітали її села і міста, щоби всі були щасливими. Ми маємо щодня молитися за упокій душі загиблого Воїна Олександра і завжди пам’ятати про те, якою великою ціною ми здобуваємо свободу і незалежність нашої держави.
Після церемоніалу прощання з Героєм траурна процесія рушила в місцеву церкву Різдва Пресвятої Богородиці. Тут відбулася заупокійна служба, яку провели чотири священники Православної церкви України.
Поховали Воїна з усіма громадянськими і військовими почестями на кладовищі в рідному селі Добринь.
Не дочекалися захисника живим дружина, мати, сестри, друзі та односельці. Його оплакує все село, вся громада. Олександра знали як дуже добру, виховану, порядну людину. Він поважав батьків, любив своїх сестричок, був ввічливим та приязним із кожним, хто знав його.
У скорботі схиляємо голови та коліна. Вічна і світла пам’ять загиблому Воїну світла.
Герої не вмирають!
Підготувала Надія Панченко
